Точка зору

Закритий ґрунт на ягодах: дорожче, але надійніше

Ярослав Мовчун
власник ягідної ферми «Озеряна»

Знаю багатьох виробників, які вважають, що спорудженням теплиці можна вирішити всі проблеми. Але потім, коли вони неправильно планують роботу теплиці, починаються страшенні перевитрати. І в результаті буває так: велике господарство, яке мало би бути з неабияким прибутком, працює в нуль чи навіть у мінус. Я не хочу таких проблем, тому будь-яку технологію, новацію, рішення спочатку тестую, відпрацьовую на невеликій площі, а вже потім масштабую. Теплиця — це ціла наука, а не просто поставити каркас, натягти плівку — й готово. До них треба прийти через досвід вирощування у відкритому ґрунті, набивання власних синців.

Як засвідчила минула зима, поставити тунель — ще не означає успіх. У деяких господарів їх просто поламало снігом. Частину лохини у відкритому ґрунті ми накриємо тунелями, для решти ягідника зробимо накриття пізніше. У планах на поточний рік — зробити частину укриттів для суниць садових і вирощувати їх на підвісах.

Узагалі, професійні теплиці — це великі інвестиції: теплиця під суниці садові коштує приблизно 10–11 євро за квадратний метр. Ми вже протестували технологію: зробили невелику теплицю розміром 40 квадратних метрів у минулому році. Вона стояла в зібраному стані ще з 2010 року, купували її вживану за 200 доларів, підвіси зробили з піддонів. Ми посадили суниці наприкінці березня, а перші ягоди мали вже у травні, ще за 2–3 тижні до початку сезону в інших гравців ринку. На прикладі тестової теплиці я одразу зрозумів, де роблю помилки: під час вибору посадкового матеріалу, висаджування рослин, створення мікроклімату й підтримання оптимальної температури тощо. У нас було висаджено 6–7 кущів сорту Альба на погонний метр, на першу вегетацію ми отримали з них 2,5 кг ягід. Звісно, у перерахунку на кущі це небагато, але й витрати води, добрив, субстрату істотно менші.

Натомість у відкритому ґрунті суниці садові у 2020 році показали не найкращий результат — 6 т/га, через дощі багато довелось утилізувати чи продати на переробку, на варення, а не на свіжий ринок, як планували раніше. Лохини збирали 2 тонни з гектара, тоді як роком раніше мали 10,6 т/га. Усі наші старання нівелювали заморозки, на деяких кущах навіть бруньок не залишилося живих: у середині вони були чорними. Тому, як я казав раніше, теплиці й тунелі, а також грамотне їх використання допоможуть нам отримувати заплановані результати без ризиків.

Погода — узагалі річ непередбачувана. За останні 30 років у нас були тільки 3 або 4 роки, коли середньорічна температура відповідала кліматичній нормі. Кліматична норма розраховується просто: беруть середні показники попередніх 30  років і порівнюють з поточними. Зараз у нас діє кліматична норма періоду 1961–1990 років, а в 2021 ми перейдемо на нову норму, яка буде включати в себе показники 1991–2020 років. Щороку середньорічна температура була на 1–2 °С вищою за норму, а кожне десятиріччя — тепліше за попереднє. Наприклад, у лютому 2020 року середня температура в Києві становила +2,5 °С (на 6,7 °C вище норми), 10-го лютого розпочалась метеорологічна весна. Натомість у квітні мала місце пилова буря як наслідок зими без снігу. Травень був найхолоднішим у ХХІ ст., натомість 12-го червня середньодобова температура вже становила +27,9 °С. Це надзвичайні температурні контрасти, які спричинюють стрес для рослин і потребують пом’якшення.

Сподіваюся, умови поточного сезону будуть кращими, та в будь-яку разі ми будемо рухатися в напрямі закритого ґрунту: дорожче, але надійніше.