Законопроєкт про ГМО потрібно доопрацювати

В листопаді 2022 року Верховна Рада України прийняла у першому читанні законопроєкт 5839, який стосується регулювання ГМО у сільському господарстві. Те, що влада почала займатися цим питанням, можна тільки привітати. Проте учасники галузі мають цілу низку питань та зауважень до згаданої ініціативи. Теперішня редакція законопроєкту несе ряд загроз для економіки України.

Ми раді, що на цьому етапі маємо дискусію в Україні та очікуємо далекоглядних економічних  рішень. Хоча й документ вважається євроінтеграційним, проте є Директиви та Регулювання ЄС, які будуть суперечити тим нормам, які зараз прописані у №5839. 

Через цей законопроєкт аграрії ризикують втратити європейські ринки. В багатьох країнах Європи, наприклад, купівля і використання зерна з ГМО заборонено. Наразі його дозволять до вирощування всього дві країни — Іспанія та Португалія, й це стосується лише кукурудзи, сумарна площа посівів якої всього 1% від загальної площі в ЄС. Але й в цих країнах зменшення використання ГМО спостерігається з 2017 року. Тому якщо українське законодавство не буде відповідати вимогам регулювання Єволсоюзу, ринки збуту втратять як українські насіннєві компанії, так і експортери зерна з України.

Нас непокоїть, що росія може вибити нас з ринку. Оскільки вони пропонують продукцію без ГМО, якої потребує ЄС та Китай. 

Окрім того, фактично:

• економіка ГМО не порахована;
• ГМО не додає врожайності; є потенціал сорту, який закладається у класичній роботі;
• насіння ГМ дорожче в рази; воно сприяє розвитку резистентності бур’янів;
• дохідність та заробіток з 1 га щонайменше вдвічі нижча;
• вибір ЗЗР та насіння обмежений;
• у країнах, де  дозволене використання ГМО, таку продукцію використовують для внутрішньої переробки;
• ГМО насіння коштує на ринку менше та має обмежену кількість ринків збуту;
• практично неможливо сіяти паралельно ГМО та не-ГМО культури.

Останні 12 років виробники насіння разом з державними органами активно працювали над тим, щоб європейці почали купувати українське насіння, а також розглядали Україну як ринок, на якому вони можуть вирощувати продукт із доданою вартістю — насіння та садивний матеріал. Ці зусилля були успішними: протягом кількох останніх років Україна суттєво наростила обсяги продажів насіння в країни Євросоюзу. За підрахунками компаній-членів НАУ, у 2023 році в Україні буде використано понад 10 тис. га, щоб виростити кукурудзу як насіння  для сівби  для європейських потреб. Якщо ж вищезгаданий закон буде прийнято без урахування вимог ЄС та інтересів українських аграріїв, це спричинить серйозну кризу в с\г секторі. Окрім того, під загрозою подана заявка від України, щоб отримати європейську еквівалентність на насіння сої та олійних (ріпак, соняшник).

В разі прийняття у другому читанні 5839 без змін до існуючої редакції, для України може закритися і ринок Китаю, який є одним з потужних покупців українського зерна. І хоча останнім часом почала з’являтися інформація, що Китай починає рухатися в бік дозволу ГМО, КНР все ще категорично відмовляється купувати ГМО від зовнішніх партнерів в будь-якому вигляді. Така ж однозначна позиція і в Японії.

Втрата зовнішніх ринків збуту українського насіння та зерна призведе до зменшення надходжень валюти в бюджет, що складає близько 100 млн доларів щорічно.

Неналежне та неконтрольоване вирощування ГМ-продукції в Україні призведе до втрати локальними компаніями, які виробляють насіння за схемою класичної селекції, ринків. Понад десять років тому до України залучали інвесторів у агросектор з умовою, що вирощування ГМО буде обмежене або заборонене. На сьогодні компанії, що вирощують насіння, вже інвестували мільйони у довгострокові проєкти — це і побудова сучасних заводів, і встановлення системи зрошування. Прийняття проєкту 5839 має серед ризиків і зупинку інвестицій та закриття заводів.

Оскільки в законопроєкті не врахована участь громадськості, то учасники ринку занепокоєні питанням, як саме будуть виділятися, фіксуватися та маркуватися ділянки для вирощування культур з ГМО та без ГМО? Потенційне перезапилення безповоротно впливатиме на врожай.

Також варто врахувати і питання, як у сьогоднішніх реаліях трейдери будуть запобігати змішуванню культур з ГМО та без ГМО на елеваторі чи портовому терміналі. 

Позицію НАУ також розділяють і підтримують ряд інших учасників агроринку. Зокрема, Олег Кролевець з компанії «Ерідон» звертає увагу, що в документі відсутнє точне визначення, що належить до генетично модифікованих організмів. А наведене в тексті визначення не відповідає Директиві ЄС. Не прописані також положення про обмеження чи заборону обігу ГМО при виявленні ризику завдання шкоди здоров’ю людей чи природи.

А генеральний директор «Адама Україна» Дмитро Кашпор, наголошує, що він вітає цей закон як ініціативу регуляції питання ГМО. Однак зазначає, що такі зміни вимагають експертної дискусії для аналізу довгострокових наслідків. А такого обговорення організовано не було.