Точка зору

З порядними компаніями — як і з порядними людьми…

Олена Обухівська
фахівець з маркетингових комунікацій

 

Ефективність взаємодії в бізнесі, як і в буденному житті, залежить від того, наскільки швидкість і ритм ухвалення рішень, «глибина проникності» й цінності компанійпартнерів збігаються. Проведімо паралелі. Обираючи першу вчительку чи сімейного лікаря, ми передусім «збираємо» про них інформацію: відгуки, рекомендації, заходимо на їхню Фейсбук-сторінку. Зустрічаючись, автоматично «зчитуємо», чи порядна ця людина, які її життєві цінності, чи прийнятні вони для взаємодії. І лише потім аналізуємо для себе рівень фахових компетенцій і відповідність «ціни–якості». 

 

Так само і в діловому житті — потенційні партнери «вивчають» один одного: які в компанії принципи, репутація, комунікаційна платформа, як представлена в ЗМІ та рейтингах. Окрім таких «заякорених» атрибутів корпоративного бренду, як інноваційність, динамічність, лідерство, відповідальність бізнесу та сталий розвиток, дедалі частіше зустрічаєш повідомлення про відкритість і прозорість. І це цілком логічно, бо з порядними компаніями, як і з порядними людьми, працювати приємніше. Бізнес, побудований на засадах комплаєнсу (з англ. to comply — дотримання, виконання) та доброчесності не просто заслуговує на повагу. Це означає, що така компанія дотримує слово, відповідає нормам, вимогам, стандартам, тож до неї тягнуться однодумці. 

 

Однак чому на практиці все це не працює? Очевидних аргументів щонайменше кілька. Передусім — навряд чи хтось хоче додавати собі зайвого клопоту. Тож непорозуміння з представниками органів влади (котрі, як і покупці, «завжди праві») більшість простіше вирішує «в тіні». Крім того, Government Relation — це стратегічний напрям роботи, що передбачає інвестування корпоративних зусиль і розвиток партнерської співпраці, зокрема й ділового листування. З практики можу сказати, що на офіційні звернення до органів влади як державного, так і місцевого значення, компанія в ліпшому разі отримує відписку, на кшталт «вашого листа отримано, реєстраційний номер такий-то». І все. Тому цілком логічними видаються наміри «владнати окреме актуальне питання» замість лити воду на млин стратегічних відносин із владою. І що ми маємо в результаті? 

 

Особисто мене найбільше засмучує репутація держави загалом. З українцями не хочуть мати справи, розуміючи, що в Україні не працюють закони, що не захищена приватна власність, що нема довіри до держави і що ризиків більше, ніж перспектив. Дуже просто це виявити, провівши PEST аналіз. Йдеться про оцінку ключових ринкових тенденцій: політичних, економічних, соціокультурних і технологічних. До речі, саме політичні індикатори стають на заваді доброчесності та бажанню інвестувати в українські проекти. Власне, підпункти політичного блоку в аналізі (а це, зокрема, тип керування державою, стабільність влади, свобода слова та законів у дії, рівень бюрократії та корупції, тенденції до регулювання й дерегулювання) аж ніяк не стимулюють до розвитку бізнесу. 

 

Щоправда, ситуація генерує й прогресивні виклики. Зокрема, для тих бізнесів, що готові обстоювати свою корпоративну позицію доброчесності. Чому? Можна виділити одразу п’ять причин. 

 

1. Заявлена позиція доброчесності та її дотримання на практиці викликає повагу серед ділової спільноти, медіа, громадських і галузевих організацій. 

2. У компанії формується сильна та позитивна репутація, яка вартує на ринку набагато більше. 

3. Доброчесна позиція забезпечує працівникам компанії впевненості діяти відповідно до закону та функціональних обов’язків. А це вже зі сфери «корпоративної лояльності», «командного духу» та «послів бренду». 

4. З позитивною репутацією доброчесності компанія виграє в інформаційних війнах і коли її навмисно прагнуть очорнити.

 

5. Саме доброчесна корпоративна позиція тих компаній, які про це заявили й дотримували слова, врешті стане привабливим світлом для іноземних інвесторів або відкриє можливість отримати необхідне фінансування банків (не секрет, що світ моніторить Україну — її ринок, діяльність органів влади та ключових гравців бізнесу). 

 

Статусності згаданому тренду на діловому ринку України прагне додати Всеукраїнська мережа добропорядності та комплаєнсу. Створена рік тому, вона вже об’єднала 55 компаній (це 62 тис. працівників у 46 містах країни). Для багатьох із них комплаєнс — це надія на зрушення, покращення умов співпраці з державними органами та й загалом рятування іміджу України як ділового партнера та довіри до держави.