Як виростити власне якісне насіння

Цей складний воєнний рік поставив багатьох аграріїв у вузькі рамки, коли вони змушені економити на всьому – змінювати способи обробітку ґрунту й набір культур у сівозміні, оптимізувати системи підживлення й захисту… А ось на чому заощадити найважче або й неможливо – це якісний посівмат. Та за певних умов якісне насіння багатьох культур (наприклад, пшениці, ячменю, сої, гороху, люцерни) для власних потреб можна виростити самотужки. Найперше, що слід врахувати, – це економічна доцільність такого кроку.

Господарствам з невеликою кількістю землі буде вигідніше придбати готову продукцію посівного матеріалу, оброблену фунгіцидами, інсектицидами та стимуляторами росту. Вирощувати насіння для власних потреб доцільно, якщо в обробітку господарства понад 1 тис. га. Але й тут слід подбати про регулярне сортооновлення сертифікованого й перевіреного на сортові та посівні якості насіння, що пройшло адаптацію в умовах вирощування тієї чи іншої зони.

Головне завдання у вирощуванні насіння – досягти маси тисячі насінин, схожості, високої енергії проростання. Тому найперше, що необхідно – це спеціальне обладнання для його очищення й доробки. Таке обладнання на українському ринку пропонують різні виробники, воно є різної якості й, відповідно, різної вартості, так що можна обрати для себе оптимальний варіант. Очищене, відкаліброване насіння дає змогу сіяти з меншими нормами й отримати гарний результат. В іншому ж разі норми доведеться збільшувати і це вже буде затратно, а результат – сумнівним.

Другий крок – придбання насіння у селекціонерів так би мовити «для старту». В Україні це може бути Селекційно-генетичний інститут, Інститут фізіології рослин і генетики НАН України, Інститут землеробства НААН, Миронівський інститут пшениці ім. В. М. Ремесла НААН, а також у сертифікованих господарствах, які займаються виробництвом насіннєвого матеріалу.

Господарствам, які ведуть своє насінництво, для власних потреб слід обов’язково купувати вищі категорії насіння – супереліту або еліту і зважати, що з кожним роком репродукція буде знижуватися і її треба оновлювати. Також необхідно з селекційними установами укладати ліцензійні угоди на право вирощування та реалізації сортів, бо з кожної тонни проданого насіння треба оплатити роялті селекціонерам. Якщо ж це лише для власних потреб, то така угода не обов’язкова.

Ще дуже важливо підібрати оптимальний для того чи іншого регіону сорт. У нас, наприклад, на 2023 рік є посіяні демоділянки озимої пшениці, де ми щороку випробовуємо багато різних сортів, щоб обрати ті, які дають максимальний результат (не тільки врожайність, а й натура, білок, клейковина). За цими параметрами можна підібрати сорти, які дають високі показники і можна отримати додатковий прибуток під час реалізації.

Звичайно для середньостатистичного господарства буде достатньо два-три сорти, але необхідно їх обирати по рекомендації насіннєвих господарств, бо не кожен сорт може підійти для тієї чи іншої зони вирощування. Важливо враховувати специфіку сорту.

За вирощування насіннєвого матеріалу потрібно дотримуватися всіх вимог, як-от просторова ізоляція між сортами, проведення апробації, видові та сортові прополки насінницьких ділянок, відбір проб на сертифікацію насіння, відбір проб на грунтконтроль, маркування партій. Усе це впливає на затратну частину насіння. Тому і ціна якісного насіння буде дорожчою, ніж у тих, хто реалізовує без відповідного супроводу документів (багато агроформувань, особливо малі господарства, часто потрапляють на такі шахрайські схеми і купують неякісну продукцію). Разом з тим, для господарств, які вирощують насіння лише для власних потреб, така процедура не обов’язкова.

Технологічні карти вирощування насінницьких посівів близькі до товарних, але потребують більшої прискіпливості й точності. Так, для насінницьких посівів дуже важливий попередник. Важливо, щоб стан насінницької ділянки був напівпаровий, тож найкраще обрати попередником горох.

Чітко треба слідкувати за процесом сівби, розподілити сорти таким чином, щоб не було змішування. Порядок сівби кожного поля повинен знати кожен працівник, хто відповідає за процес сівби.

Захист – також важлива складова для насінницьких посівів. Особливу увагу слід приділяти фунгіцидному захисту. На товарних посівах інколи можна зменшити затрати на фунгіциди й інсектициди, дати менші норми азоту, натомість на насінницьких посівах економити не можна, бо все це буде впливати на подальший розвиток рослини, а потім і на результати: масу 1000 насінин, енергію проростання та схожість, що є важливими показниками при виробництві насіння.

Збирання насіння – це робота, яку теж треба пильно контролювати, особливо коли переходять комбайни з сорту на сорт, щоб не було змішування, а також автомобілі, які перевозять зерно, і очисні лінії. У нас, наприклад, для вищих категорій насіння є спеціалізований насіннєвий комбайн, що запобігає змішуванню сортів.

Загалом вростити власне насіння можливо, але довести його до якісних показників – справа непроста. Тож кожне господарство повинне враховувати свої можливості і потенціал.