Точка зору

Як ми пробили «стелю» врожайності

Ігор Брагінець
власник і директор ПСП «Альфа-Агро» (Херсонська обл.)

Кукурудза для півдня України – не найпривабливіша культура, адже тут без зрошення вона практично не дає врожаїв. Для мене зрошення – це свого роду страховка. Я щороку за це плачу, але і врожаї маю стабільно високі. Постійно вдосконалюючи технологію, за останні кілька років у врожайності кукурудзи господарство досягло умовної стелі – в середньому 12 т/га. Тож постало питання, як цю стелю пробити. Завжди ставлю собі в приклад американських фермерів, які отримують 20-30 т/га кукурудзи. Якщо їм це вдається, то і нам це під силу.     

До технології стрічкового живлення я дуже прискіпливо придивлявся чотири роки: їздив на відповідні семінари, спілкувався з колегами, які вже мали окремі її елементи. А в грудні минулого року ми придбали елементи, яких не вистачало для технології FreeFarm, обладнали сівалку Kinze 3600 ASD системою внесення стартових рідких добрив під час сівби та системою Bandit (внесення КАС). Додатково в рідкий старт ми додавали мікрофлору (мікориза, гумінові кислоти та інші).

За старої технології підживлення всі добрива ми давали одразу, а це часто призводило до їх промивання. Така ситуація була й цього року. Тому знадобилося додаткое внесння КАС. Ми не змогли внести його на одному з полів з допомогою системи Y-Drop, адже кукурудза на той час уже була надто висока. До того ж була волога земля і обприскувач не тримав рядок.

Ми зрозуміли, що з одного боку ніби йдемо на збільшення врожаю, а з іншого – виламуємо рослини, тому зупинилися на трьох внесеннях і все одно отримали прибавку врожайності. На інших полях КАС був внесений за допомогою фертигації. Там також отримали прибавку. Але локальне внесення за допомогою Y-Drop дало найкращий результат.  

Загалом цього року ми посіяли шість експериментальних полів у середньому по 50 га кожне для вивчення ефекту від різних способів підживлення. Отримали такий результат:

  • класична схема – сухі добрива (сульфат амонію, карбамід) під передпосівну культивацію – 13,1 т/га;
  • РКД (стартові) + Біо + КАС (фертигація Zimmatic) – 13,8 т/га;
  • РКД + Біо + КАС (крапельне зрошення) – 15 т/га;
  • РКД + Біо + КАС (Y-Drop) – 14,3 т/га.

Середній показник урожайності по господарству зріс до 14 т/га. Додаткові витрати на нову технологію (сівба з рідкими добривами, РКД, КАС, Біо і дробне живлення у процесі вегетації) сягнули 2 млн грн на площі 356 га, а прибавку врожайності отримали 2-2,5 т/га. Тобто інвестиції окупилися за один рік, а надалі вони будуть приносити чистий прибуток.

Крім того, з рідким стартом ми посіяли 400 га сої на зрошенні й отримали врожайність від 4,3 до 5 т/га. І хоч багато моїх колег на півночі отримують таку врожайність без зрошення, втім, такий результат вони мають не щороку. А в нас це стабільно високі врожаї.