Виграють не найбільші й найдешевші, а системні та ефективні

Фокус дискусій у плодоовочевій галузі поступово зміщується від виживання до пошуку стратегій. В їх основі — автоматизація, підвищення якості, оперативне планування сезону, пошук нових ніш, виробництво продуктів з доданою вартістю.

Подальше загострення дефіциту робочих рук, пов’язане з ним зростання витрат виробників на оплату праці і скорочення маржі змушують виробників швидше впроваджувати механізацію. Ці проблеми існують не лише в Україні, а й у провідних західних країнах. Тамтешні виробники завжди шукають способи впроваджувати нові технології, щоб підвищувати ефективність господарств.

Прикладом можуть бути проєкти створення розумної робототехніки, здатної автоматизувати процеси вирощування культур і боротьби зі шкідниками, сорти, зокрема, ягід, придатних до механізованого збирання. Водночас експерти визнають: автоматизація – довгострокова та коштовна стратегія, а не миттєве рішення проблем плодоовочевої галузі. Сучасні розробки у сфері механізації далеко не всім доступні, особливо, в Україні.

Тим не менш, автоматизація і навіть роботизація вже перейшли зі стадії пілотних проєктів до практичного впровадження. У виробництві фруктів та овочів системи з візуальним контролем і лазерні платформи застосовують дедалі ширше. В Україні тренд автоматизації активно освоюють навіть не великі холдинги, а звичайні фермерські господарства, які тримають руку на пульсі, наприклад, у тепличному бізнесі.

Мода на функціональне та зручне харчування надалі формує стратегію роздрібної торгівлі. Хоча овочі та фрукти складають незначний відсоток серед готових до вживання або запакованих продуктів, споживачі заявляють, що частіше обирали б зручні пакування. Тренд ready-to-eat та порційної продукції не тільки поєднує поживну цінність, економію часу та доступність для покупців, а є суттєвим фактором доданої вартості для виробників.

Аналітика та експерти ринку закликають постачальників та виробників виходити за межі цінової конкуренції. Зосереджуватися не лише на ціні, а й на цінності — позиціонувати продукцію так, щоб вона зміцнювала бренд ритейлера, підвищувала операційну ефективність або створювала чітку диференціацію. Такий підхід перетворює фрукти та овочі з «бажаного додатку» на щоденну необхідність.

Непередбачуваним фактором для виробників залишаються погодні коливання. Весняні приморозки, посуха й зливи, а також надрання осінь з низькими температурами серйозно випробували господарства, знизили якість продукції та ціни на неї. Однак виробники зберігають здатність до адаптації, поступово звикаючи працювати з погодними викликами.

У 2026 році плодоовочеву галузь має вийти на точку перелому. Виробники мають інвестувати в автоматизацію, розширити сегменти органіки та товарів із доданою вартістю. За умови подальших інвестицій в інфраструктуру, зокрема зберігання, галузь здатна подолати щосезонні цінові гойдалки, принаймні скоротити їхню амплітуду.

Коротко кажучи, виробники входять у 2026 рік із викликами на всіх фронтах — але й із чіткими сигналами: необхідно модернізуватися, механізувати виробництво та працювати з ринком розумніше. Якщо їм вдасться перетворити ефективність на єдину зрозумілу історію, свіжі фрукти та овочі можуть вийти з цього періоду турбулентності сильнішими, ніж будь-коли.

У 2026 році виграють не найбільші й не найдешевші, а ті, хто системно підвищує ефективність. Механізація, точні технології, адаптація продукту до ринку та робота з ризиками формують нову модель плодоовочевого бізнесу.