Точка зору

Весняні турботи пасічників, що перейдуть у літо

Юрій Білик
головний спеціаліст із бджільництва «Pasika21»

Останніми роками пасічники постійно стикаються з погодними сюрпризами, що є викликом їхньому досвіду, професіоналізму і тому, як підготовлені бджолині родини до міжсезоння. А цьогоріч взагалі був повний набір: важка зимівля, відсутність вологи, пізні заморозки, дефіцит робочих рук, усе ще низькі ціни на мед, високі ціни на пальне й усі матеріали, численні повідомлення про ранні весняні отруєння.

Переважно пасічники більше переймаються зимівлею бджіл. Проте найскладніший і найважливіший період у міжсезоння ‒ перші місяці весни, коли бджоли починають розвиватись, а погода ще не встановилася. Цього року вже начебто й кінець весни, але бджолярі це не відчули поки що ніяк. Що ж потребує найбільшої уваги о цій порі?

Утеплення бджолиних родин

Хтось уже використовує утеплені вулики (ППС, ППУ), а хтось застосовує додаткове утеплення: теплі заставні дошки, матраци, обгортання гнізда плівкою тощо.

Варто зазначити, що на промисловій пасіці конструкція вулика має бути максимально наближеною до такої, щоб не було потреби змінювати утеплення.

По-перше, за великої кількості бджолосімей установлення чи зняття додаткового утеплення ‒ дуже трудомісткий процес. По-друге, все це утеплення потрібно десь зберігати і перевозити.

Якщо дно вулика сітчасте, його обов’язково слід прикривати в перші місяці весняного розвитку, особливо це стосується слабких родин.

Достатня кількість корму

Перший місяць весни ‒ саме той період, коли не варто турбуватися, чи вистачить матці місця для засіву. Навпаки, у центрі гнізда має бути якомога більше меду, щоб бджолина родина відчувала кормовий потенціал ‒ це стане сигналом для активного розвитку.

Якість матки

Під час першої ревізії необхідно виявити й усунути безматкові родини та родини з трутовими матками. За рахунок них можна підсилити інші слабкі бджолосім’ї й отримати запас медових рамок, які можна буде використати у майбутньому. Якщо цього не зробити, такі родини будуть розграбовані іншими і не принесуть жодної користі.

Профілактичне оброблення бджолиних родин від кліща вароа

До такого оброблення вдаються лише в тому випадку, якщо восени спостерігалася висока закліщеність родин. Наприклад, якщо за осіннього оброблення осипалося 100-200 кліщів, то 5-10 могли залишитися і перезимувати разом із бджолами, а навесні знову запустити своє розмноження.

Тому такі родини потрібно тримати під контролем, і після першого обльоту провести профілактичне оброблення щавлевою кислотою.

Препарати на основі амітразу, флуметрину, а тим більше флувалінату, застосовувати небажано, оскільки бджоли і так ослаблені після зими.

Допомога слабким бджолиним родинам на 1-2 рамки

Іноді в родині є молода та якісна матка, яка з різних причин не змогла наростити достатню біомасу до зими й ослабла до 1-2 рамок. З огляду на нестабільність весняної погоди (зазвичай спочатку спостерігається тепла погода, а потім повертаються морози до -10 °C), такі родини приречені на загибель і потребують найбільшої підтримки. Їх подальший розвиток повністю залежить від дій пасічника.

Тому при першій весняній ревізії обов’язково потрібно звернути увагу на такі родини. Їм слід допомогти у розвитку, зміцнивши бджолами з інших сильних родин, або ж використати їх як ремонтних: об’єднати з сильними родинами, в яких матка загинула під час зимівлі.

Вибір місця для розміщення бджіл

Якщо пасіка стаціонарна, таке питання не стоїть. Але якщо кочова, саме час замислитися над логістикою. Для весняного розвитку бджіл ідеально підходять місця поблизу лісів і заплавних луків, де багато дикорослих рослин ‒ джерел нектару та пилку.

Дуже добре триває розвиток бджіл і відбудова стільників на ріпаку. Хоча він є небезпечним джерелом отруєнь, адже безжально обробляється ЗЗР. Тим, хто планує кочівлю з ріпаку на акацію, обов’язково потрібно ізолювати ріпаковий мед від акацієвого. Особливо коли йдеться про збирання органічного акацієвого меду. Інакше збитки неминучі: дорога акація буде зіпсована ріпаком, і мед доведеться продавати значно дешевше ‒ лише як «квітковий» або «травневий».

Хто попереджений ‒ той озброєний

Загальне завдання і стаціонарних, і кочових пасік ‒ бути поінформованими про навколишні поля, посіви на них і підтримувати контакт із їхніми власниками. Фермери зобов’язані попереджати про оброблення угідь ЗЗР, для цього існує традиційний протокол оповіщення. А нещодавно в Україні було запущено систему єБджільництво, що має забезпечити інформування пасічників. Однак особистий контакт залишається найдієвішим способом. Ба більше ‒ він дозволяє запобігти помилкам або навмисним некоректним діям за оброблення ЗЗР: удень, під час цвітіння тощо. Є безліч прикладів, коли розмова пасічника з фермером ‒ ввічлива або не дуже, без участі поліції або з нею ‒ запобігала отруєнням.