Успішна логістика на промисловій пасіці: стратегії та практичні рішення

Контрольована логістика дозволяє відстежувати шлях бджолосімей (від зимівника до зимівника) й меду (від майданчика до бочки й гуртового покупця).

У сучасному кочовому комерційному бджільництві ефективна логістика відіграє ключову роль. Вона охоплює не лише транспортування вуликів, а й стратегічне планування, управління ризиками й оптимізацію всіх етапів: від підготовки обладнання й забезпечення безпеки на пасіці до перевезення бджолиних родин, збирання меду та формування партій із чіткою ідентифікацією походження.

Підготовка логістики починається ще взимку, коли бджоли перебувають у зимівнику. Цей період використовується для технічного обслуговування, діагностування та ремонту транспорту, такелажного обладнання й інвентарю.

Не варто забувати і про підготовку документів:

• дозволи на нічний рух транспорту під час комендантської години (подаються заздалегідь в ОВА);
• погодження розміщення пасіки в лісових зонах (узгодження з лісничим і дозвіл від ОВА);
• отримання ветеринарного свідоцтва (форма № 1) для кочівлі за межі області після епізоотичного обстеження.

Зібрати ці документи швидко складно. Але в окремих регіонах пасічники отримують підтримку від департаментів агропромислового розвитку, що значно прискорює оформлення.

Економіка логістики повністю залежить від якості опрацювання маршрутів. А маршрути неможливо визначити без розуміння усіх точок, які вони мають з’єднувати.

Якщо пасіка не має сталого набору майданчиків для розміщення бджіл на весь сезон медозбору, слід заздалегідь подбати про їх пошук. При цьому важливо не лише обрати місця поряд із медоносами, а й перевірити та підготувати під’їзні шляхи. Необхідно оцінити прохідність дороги й наявність просвіту між деревами.

Знаючи локації, можна оптимізувати маршрут і спланувати час руху, зважаючи на стан доріг і можливі воєнні обмеження. На цьому ж етапі можна розрахувати витрати пального, а згодом порівняти заплановане з фактичним споживанням.

Ще одне важливе питання для комерційних пасік із найманим персоналом ‒ інструктаж працівників. Кожен повинен знати свої обов’язки, правила техніки безпеки й дії у разі непередбачуваних ситуацій. Аптечка також має бути напоготові.

Бджіл перевозять виключно вночі, і кожна хвилина ‒ на вагу золота. Потрібно максимально пришвидшити процеси завантаження та розвантаження, усунути все, що не приносить користі. Наприклад, ми відмовилися від бортів на вантажівках і причепах. Їх відкривання й закривання займало 30-40 хвилин. Практика показала, що вони не потрібні: ми заощадили час і спростили процес, не поступившись при цьому безпекою.

Інший приклад ‒ транспортування вуликів із відкритими льотками. Ми не підтримуємо цей підхід. Хоч він і економить час на відкривання й закривання льотків, однак витрачається на накривання вуликів захисною сіткою та її зняття. До того ж зростають ризики втрати бджіл за непередбачуваних ситуацій, коли до світанку не встигають розвантажити пасіку. У США цей спосіб доволі поширений, але там перевозять бджіл на тисячі кілометрів, і тривалий час тримати їх закритими неможливо.

Для закріплення вуликів ми використовуємо комбіновану систему:

• притискач для вуликів на навантажувачі, який дозволяє перемістити одразу 12 вуликів (або 8 із магазинами) без зсувів;
• індивідуальні ремені (кожен ряд у кузові фіксується окремо);
• суцільне дно-піддон на 4 родини (створює стійку платформу й запобігає зсувам);
• дерев’яні розпірки зверху (забезпечують рівномірний розподіл навантаження від ременів, запобігають деформації й утворенню щілин).

Це особливо важливо для безфальцевих вуликів, де класичні методи кріплення можуть спричинити зміщення корпусів і, як наслідок, тиск на бджіл.

Сучасний контроль переміщень здійснюється електронними засобами. Весь транспорт має GPS-трекери та системи віддаленого моніторингу витрати пального.

Після встановлення бджолиних родин на майданчиках запускається комплексна система дистанційного моніторингу, яка включає:

• цілодобове відеоспостереження;
• моніторинг погодних ризиків;
• контроль водопостачання;
• ваговий моніторинг із фіксацією початку й завершення медозбору.

Відкачування меду ‒ найприємніший і «найсолодший» етап. Для транспортування медових корпусів, знятих із вуликів, ми використовуємо спеціальні піддони. Стопки корпусів на піддонах накриваються кришками ‒ це захищає від крадіжки меду бджолами, вологи й забруднень. Для повної герметичності вся конструкція обмотується стретч-плівкою.

Облік піддонів ведеться по кожному майданчику. Під час відкачування з кожної локації формується окрема партія меду. Всі бочки в партії маркуються з номером партії. Нова партія надходить на відкачування лише після завершення попередньої.

Отримані аналітичні дані від партнерів також прив’язуються до відповідної партії, що дозволяє оцінити не лише продуктивність майданчиків, а й специфіку медоносної бази. Так, рік від року ситуація змінюється, але чим більше накопичується даних — тим точнішим стає прогноз.