Умови для розвитку озимих нині дуже сприятливі
Зима цьогоріч у нашому регіоні за температурними показниками була однією з найм’якших, які я пам’ятаю. Найнижче стовпчики термометрів опускалися до мінус 17°С, і це тривало не більше двох ночей поспіль, тож не загрожувало посівам озимих культур. На полях протягом зими не було стійкого снігового покриву, і якби в цей час були великі морози, це було б проблемою, втім, таких негативних чинників не спостерігалося, льодяна кірка на полях також не затримувалася, тож перезимівля озимих пройшла добре.
Проблемою було лише те, що пшениця кілька разів відновлювала вегетацію через потепління, але це не мало критичного впливу на рослини. І хоч м’які зими нині трапляються досить часто, я не назвав би це закономірністю, тому що кожен рік унікальний за своїми агрокліматичними характеристиками, і треба бути готовим до різних погодних «сюрпризів».
На сьогодні ж погодні умови для розвитку озимих колосових – ідеальні (про ріпак сказати не можу, тому що в нас його в сівозміні немає). Рання весна без різких перепадів температур сприяла ранньому відновленню вегетації, що дасть змогу частково компенсувати пізній посів і те, що озимі в нас входили в зиму недорозвиненими.
Озимину ми посіяли пізно, тому що чекали дощу. Як правило, дощі в нас ідуть на початку жовтня, але торік вони випали аж у кінці місяця, тож 80% посівів ми сіяли в сухий ґрунт. Та погодні умови цієї весни і запаси продуктивної вологи сприяє активному кущінню й нарощенню кореневої маси озимих. Найкраще такі умови впливають на сорти, яким властиве весняне кущення, а це як правило вітчизняні сорти.
В цілому, правильний вибір генетики – важливий чинник для вдалої перезимівлі озимих зернових. Також позитивно на перезимівлю впливає й технологія мінімального обробітку ґрунту, адже достатня кількість стерні на полі забезпечує снігозатримання. А ще під час сівби озимих зернових ми вносимо фосфорно-калійні добрива і вже навесні працюємо з азотною групою. Як на мене, це все, на що ми можемо вплинути в процесі перезимівлі рослин і якісного відновлення їх вегетації. Все решта залежить від погодних умов зими.
Всього на озимий клин у нашому господарстві припадає близько чверті всіх посівних площ, і це переважно пшениця (22% всіх площ), а також трохи ячменю. Озимий ріпак не сіємо взагалі. У нинішніх умовах озима пшениця для багатьох господарств нерентабельна, а для нас це одна з найменш затратних культур, якщо рахувати прямі витрати. Адже, по-перше, ми є виробниками насіння цієї культури, а також застосовуємо щодо неї технологію прямого висіву, тож економимо на кількості проходів техніки, а отже – й на пальному та людській праці.