Точка зору

Український часник може відстояти власний ринок та отримати свою частку на зовнішньому

Андрій Марченко
заступник голови «Українського часникового кооперативу «УкрАП»

 

Нинішнього сезону часник подешевшав більше ніж наполовину порівняно із 2016 роком. Причиною стала ситуація в Китаї: ця країна вирощує 80% часнику у світі. У 2017 році фермери Піднебесної отримали на третину більший урожай, якщо порівнювати з попереднім сезоном, на 17% розширили площі посівів і почали застосовувати техніку на полях.

 

Керівництву нашого кооперативу нещодавно вдалося побувати в Китаї, у часниковій столиці світу — повіті Цзиньсян, провінції Шаньдун. Поспілкувалися з фермерами, виробниками техніки та торговцями.

 

Щоб зрозуміти масштаби виробництва китайського часнику, наведу кілька цифр: у 2016 році в Китаї врожай зібрано з площі 284 650 га, за рік посадки розширилися на 48 тис. гектарів. Під часником тут зайнята територія, що дорівнює половині площі Чернівецької області. Для порівняння, в Україні під промисловим часником зайнято лише 1,5 тис. гектарів.

 

Китайські фермери використовують дуже щільну схему посадки: на гектарі вирощують мінімум 450 тис. рослин. Це дозволяє з одиниці площі збирати середній врожай 18 т/га (в Україні — 9 т/га).

 

Китайські виробники активно механізують своє часниківництво. Ще років п’ять тому всі операції вони виконували вручну, але вже у 2016 році ми спостерігали значну механізацію процесів калібрування цибулин товарного часнику та розділення посадкового часнику на частки.

 

Практично до 2017 року місцеві фермери садили часник тільки вручну. Торік китайські виробники техніки завершили випробування посадкових машин для часнику та масово почали виводити їх на ринок.

 

Механізація садіння часнику почалася в останню чергу, оскільки для китайських виробників важливо садити часник денцем вниз. До цього часу машини, яка б дозволяла робити це, у світі не існувало. Але китайські інженери вирішили питання. Ми випробовували запропоновану ними технологію на місці та вважаємо, що вона має серйозну перспективу. Хоча є і недолік: швидкість такого садіння невисока, приблизно 1,5 га за зміну.

 

Урожай китайського часнику починають збирати у травні. Це перший товар нового врожаю на ринку, і він починає диктувати світові ціни на решту сезону.

 

Станом на 4 січня 2018 року вартість експортного часнику в Китаї становить $723 за тонну. Після його перевезення та розмитнення в порту Одеси він коштує $940 за тонну, тобто 26 грн/кг. А це вже рівень собівартості для українського часнику.

 

Щоб успішно боротися на внутрішньому ринку й мати частку експорту, українці мусять зіграти на упередженому ставленні до китайського часнику в усьому світі. Практично в усіх країнах існують обмежувальні мита на ввезення китайської продукції. Існує певна квота для безмитного ввезення, яка покликана покрити нестачу часнику від місцевих виробників, а все, що ввозиться понад квоту, обкладається додатковим митом. Наприклад, мито ЄС для часнику з Китаю становить 9,6%.

 

Нам варто використовувати переваги вигідної логістики на ринки Європи. За належної якості та товарності нашу продукцію готові купувати за європейськими цінами. Для цього треба виконати чотири пункти: 

 

1. Для покращення товарності має сенс використання спеціалізованих сушарок та холодильних камер.

 

2. Для зменшення собівартості слід використовувати спеціалізовану польову техніку як європейських, так і китайських виробників.

 

3. Чітко відокремити вирощування посадкового та товарного часнику.

 

4. Для обміну досвідом та формування спільних товарних партій взаємодіяти між собою.