Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Точка зору

Українська процедура реєстрації пестицидів гальмує розвиток плодоовочівництва

Віктор Фарафонов
директор ТОВ «Бетек», Житомирська обл
Поділитись:

Наше господарство є найбільшим в Україні виробником лохини. Майже всю продукцію експортуємо в Європу, завозимо в Україну валютну виручку. Під час збирання врожаю даємо роботу 2,5 тисячі людей.

У той час, як в Європі та світі ростуть вимоги до простежуваності всього ланцюга виробництва і транспортування продукції; вимоги до застосування хімічних препаратів, законодавство України стає перепоною легальному, чесному і прозорому веденню бізнесу.

Адже будь-яку ягідну культуру, у тому числі й лохину, дуже складно вирощувати в Україні, оскільки для боротьби з хворобами зареєстрований один фунгіцид, а для захисту від шкідників  немає зареєстрованих інсектицидів.  У нашій державі компанії-виробники пестицидів не хочуть реєструвати препарати на ягодах, бо витрати на ці процедури перевищують майбутні прибутки.

І це велика проблема. Обробляти ягоди від хвороб та шкідників фактично немає чим. Фермер мусить або змиритися із втратами, або застосовувати незареєстровані на вирощуваній культурі препарати.

Це у подальшому тягне за собою проблему із експортом. Наприклад, європейська організація Food Expert не пропускає на свій ринок продукцію, яку обробляли зареєстрованими в ЄС, але не зареєстрованими в Україні препаратами. 

Ще два-три роки експорт ягід, оброблених речовинами, зареєстрованими в Євросоюзі, але незареєстрованими на ягодах в Україні, був можливим. 

Зараз без дозволу Food Expert неможливо отримати сертифікат Global GAP, який вимагають при експорті не тільки в Європу, й Азію, а вже навіть в Африку.

Отже, проблема реєстрації препаратів на овочевих, фруктових та ягідних культурах не тільки назріла, а вже давно перезріла. На мою думку, ситуація дуже подібна з ситуацією з ліками до 2016 року. Тоді теж кожен препарат потрібно було реєструвати в Україні, незважаючи на те, що він пройшов усі етапи перевірки якості в країнах з жорсткими регуляторними вимогами: країнах Євросоюзу, Швейцарї, Японії, США, Австралії та Канаді.
Після прийняття закону про спрощення реєстрації ліків вироблених в західних країнах та Японії препарати стало можливо реєструвати за 17 робочих днів замість реєстрації до трьох років. Значно зріс асортимент ліків, а ціни на них внаслідок посилення конкуренції знизилися.
Чому не вчинити із реєстрацією пестицидів так само, як ми вчинили із реєстрацією західних ліків?

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись:

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: