У сфері виробництва молочних продуктів потрібен суворий контроль

Серед тривожних негативних тенденцій, що турбують молочні підприємства, найбільш значуща ‒ зростання тіньового ринку молока. За моїми оцінками, його частка зараз ‒ близько 20-25%.

Причин зростання тіньового сектору кілька. По-перше, скасування перевірок підприємств контролюючими органами під час війни. По-друге, збільшення готівкового обігу у торгівлі сирим молоком, яке зараз спостерігається. Даються взнаки й наслідки скасування спецрежиму ПДВ у 2015 році. Крім того, селяни віддають перевагу розрахункам готівкою, оскільки побоюються втратити субсидії на газ та електроенергію, вважаючи, що якщо вони будуть офіційно декларувати доходи від продажу молока, то можуть їх втратити. Це стимулює перехід від легального продажу до використання послуг тіньового посередника.

А тіньовий ринок ‒ це не лише несплата податків, а й загроза здоров’ю споживачів, адже у цьому сегменті працюють переважно дрібні нелегальні підприємства, які не проходять жодних перевірок. У результаті зростає кількість фальсифікованої продукції, особливо на сільських ринках і невеликих магазинах. До того ж продукція іноді продається під марками підприємств, котрі давно не працюють, що вводить споживачів у оману.

Що ж потрібно зробити?

Насамперед упорядкувати реєстр експлуатаційних дозволів. Зараз низка підприємств має такі дозволи, хоча вже не працює. Процедура анулювання може відбуватися чи за ініціативи суб’єкта господарювання, який після припинення функціонування підприємства має подати до Держпродспоживслужби заяву, чи за ініціативи Держпродспоживслужби, яка в разі виявлення порушень може звернутися до суду, і тоді експлуатаційний дозвіл анулюється за рішенням суду.

Вважаю, що оновлення реєстру експлуатаційних дозволів та анулювання дозволів підприємств, які не працюють, зменшить можливості шахраїв. Для того щоб Держпродспоживслужба могла самостійно анулювати дозволи підприємствам, які призупинили діяльність на більш ніж 3 місяці, потрібно законодавчо надати їй відповідні повноваження. 

Також необхідно поновити перевірки підприємств Держпродспоживслужбою. В нещодавній заяві премʼєр-міністра про мораторій на перевірки бізнесу зазначено, що це не стосується сфер високого ризику. А якість і безпечність харчової продукції якраз є сферою високого ризику, це ‒ питання здоров’я наших громадян. Тому потрібні систематичні перевірки молочних підприємств.

Ще одна проблема ‒ експорт молочної продукції. Нині понад 50 підприємств мають дозволи на експорт до країн ЄС. Декотрі з них отримали його років десять тому, але після цього припинили діяльність. Їхніми дозволами за шахрайською схемою користуються інші підприємства, які цих дозволів не отримували.

Крім того, є випадки, коли у продукції, зокрема у сухому молоці, що експортувалася до Польщі, виявляли сліди антибіотику. Це свідчить про те, що для виробництва продукту використовувалося молоко з господарств населення. 

Тому я вважаю, що необхідно провести аудит підприємств, які мають дозволи на експорт до ЄС. При цьому забезпечити прозорість і заборонити використання документів підприємств, які не функціонують.

Потрібно також посилити контроль за якістю експортної продукції. Не можна допускати виникнення міжнародних скандалів, це шкодить іміджу не лише нашої молочної галузі, а й  країни. 

Як і раніше, проблемою залишається фальсифікат. Для її розв’язання треба вдосконалити законодавство, зокрема внести зміни до Закону «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів»: додати визначення фальсифікації, передбачити кримінальну відповідальність за харчове шахрайство, розробити механізми для впровадження контролю й недопущення виробництва фальсифікованої продукції.