У пріоритеті – добробут

Відтоді, як розпочав свою діяльність кооператив «Бучацький екопродукт», у мешканців тутешніх сіл з’явилися реальні шанси на краще життя. На часі одразу три напрями подальшого розвитку кооперативу: тваринництво, садівництво та ягідництво, а також рослинництво. Вже нині ведеться заготівля молока в 17 селах Бучацького району. У першому кварталі 2016-го кількість домогосподарств, які скооперувалися для такої діяльності, зросла до 650 (проти 560 у 2015-му), а їхні доходи сягають 1000–8000 грн на місяць. Оскільки під час приймання молока його обов’язково перевіряють на кислотність, а жирність (і ще сім показників) визначає спеціальний аналізатор, люди отримують гроші за реальну якість своєї продукції. Ціна питання — далеко не копійчана. Так, скажімо, встановивши плату на рівні 2,5 грн/л молока базисної жирності (3,4%), заготовачі зараховували людям молоко середньою жирністю 2,8–2,9% і таким чином платили за літр близько 2 грн. Утім фактична жирність сільського молока є вищою від базисної — і це чітко показує аналізатор якості. Відтак члени кооперативу (він і платить на гривню більше) однозначно мають шанс отримати вищу ціну — в середньому 4 грн, а то й більше. Така нехитра калькуляція, до речі, привчає до дисципліни навіть тих господарів, котрі раніше не надто переймалися питаннями якості й дисципліни. Крім того, поява конкурента на ринку заготівлі молока змусила й інших заготовачів підвищувати ціну й платити регулярно, не допускаючи заборгованості.

Прагнучи відновити поголів’я ВРХ — а це завдання кооператив має в переліку своїх пріоритетів, — надаємо ветеринарні послуги. Приміром, для якісного відновлення стада пропонуємо штучне осіменіння корів сім’ям племінних биків (Канада й США). Крім того, консультуємо щодо раціональної годівлі тварин і догляду за ними. У планах — допомога тим, хто виявить бажання утримувати 5 і більше корів. Невдовзі розпочнемо й заготівлю м’яса — ціна за товарну партію (20–30 бичків) однозначно буде вищою, ніж тоді, коли кожен продає окремо. У садівничому та ягідному напрямах «Бучацький екопродукт» уже має певні напрацювання. Так, цьогоріч стартував пілотний проект із закладення малинника (4 села). Укладаємо угоди, за якими учасник кооперативу платить за саджанці 40% вартості, а ще 60% потім віддаватиме вирощеною продукцією. Охочі також зможуть скористатися порадами висококласних фахівців, що консультуватимуть кооператив. Згодом саджатимемо вишню, смородину, порічки й інші ягідні культури, на які є попит. Що ж до цибулі, картоплі, буряків, моркви, капусти, петрушки й інших овочів і зелені, які плануємо заготовляти на заморожування та сушіння, то цей напрям діяльності дуже перспективний. Тож цілком імовірно, що розпочнемо вже нинішнього сезону.

Кооператив, як і кожне інше позитивне починання, на шляху свого розвитку стикається з проблемами. Передусім — законодавчого й бюрократичного штибу. Зокрема, нечітке формулювання його статусу платника податку стало цьогоріч однією з перепон на шляху до реєстрації кооперативу як неприбуткової організації. Аби здолати недовіру з боку потенційних членів кооперативу, вступні та пайові внески визначили на символічному рівні — 10 грн. А з коштами на аналізатори молока й інше необхідне устаткування допоміг голова спостережної ради ТзОВ «Бучачагрохлібпром» Петро Гадз. Успішний бізнесмен дав змогу розвиватися дрібним господарствам і сімейним фермам, об’єднуючи навколо себе нових потенційних партнерів. А в мешканців тутешніх сіл з’явилися реальні перспективи поліпшити свої статки.

Нехай там як, уже нині зрозуміло, що кооперативний рух може допомогти українським сільгоспвиробникам виборсатися зі злиднів і зміцнити силу своїх громад. Якщо спільними зусиллями нам вдасться виконати бодай програму-мінімум, замість поневірянь на чужині, українці матимуть змогу працювати і заробляти на себе вдома. Тож, як мовиться, у пріоритеті — добробут.