Точка зору

У наступному році не варто розраховувати на розвиток фермерства

Іван Томич
голова Союзу Українського селянства

Найвищою держпідтримка сільгоспвиробників була у часи, коли працювала пільга з ПДВ. Ця система діяла прозоро й охоплювала переважну більшість виробників усіх форм господарювання. З ліквідацією цієї пільги серйозної підтримки аграріїв не було. Тому у разі, якщо закладуть до бюджету 4,6 млрд грн на підтримку сільгосптоваровиробників чи вдвічі більше, не є суттєвим. Тим більше, що дія поширення держпідтримки дуже звужена. Її в переважній більшості отримують великі підприємства – дрібні ж фактично отримують по 20 грн на гектар, що не є стимулом для розвитку.

Сьогодні ситуація по ціновій політиці складається вдало для тих господарств, які займаються зерновим напрямком. Але це не залежить ані від влади, ані від бюджету.

В Україні існує проблема підтримки інших напрямків: м`ясомолочної галузі, овочівництва й садівництва тощо. Обсяги виробництва тут зменшуються й по багатьом цим напрямкам ми стаємо імпортозалежними.

Є ще один фактор: зараз в нас різко скорочується виробництво трудомісткої продукції. Мова йде про  м`ясо, молоко, овочі в особистих селянських господарствах. У разі прийняття законопроєкту №5600, яким передбачається оподоткування від 0,5 га, документ найбільше вдарить по невеликим господарствам, які мають в обробітку 2-5 га та не є юридичними особами.

Для того, щоб розвивати фермерський рух не потрібно вигадувати велосипед – механізми напрацьовані й функціонують у світі й зокрема в ЄС. Сімейні фермерські господарства можуть розвиватися лише тоді, коли є політика їх підтримки.  

Зокрема, варто було б запровадити пряму підтримку на гектар, яка здійснюється у всіх європейських країнах. Це прозорий механізм, який є ефективним з точки зору доступу, прозорості тощо. Він призводить до прибутковості ведення діяльності.

Також важливою складовою є підтримка сільськогосподарської кооперації. Адже найдрібніші виробники у порівнянні із великими втрачають близько 30% від вартості продукції. Вирівняти цю ситуацію можна лише шляхом об`єднання дрібних сільгосптоваровиробників у кооперативи, які б могли формувати дрібні партії у більш великі.

Ці два важливих напрямки дали б стимул для розвитку фермерських господарств. Але на сьогодні про це мова не йде, тому як у цьому, так і у наступному році не варто розраховувати на розвиток фермерства.

Звісно, дає стимул й програма часткового відшкодування сільгосптехніки та програма пільгового кредитування. Але знову ж, такими програмами не можуть скористатися дрібні фермери. Таким чином, весь інший набір державної підтримки не є надто важливим стимулом для розвитку.