Точка зору

Три тенденції у посівній практиці

Віктор Єсипенко
заступник керівника департаменту агровиробничої діяльності групи компаній «Укрлендфармінг»

Якщо для агронома ефективність сільгоспвиробництва вимірюється в центнерах, то для власника бізнесу – в грошах. Зменшення кількості опадів, збільшення сумарних і середньорічних температур погіршують умови формування врожаю. Зростання цін на матеріально-технічні ресурси призводить до зниження рентабельності агровиробництва. При цьому ціни на сільгосппродукцію зростають як правило при зменшенні валових зборів продукції. У таких умовах постає питання, як оптимізувати виробництво, змінити технологію тощо.

Один із можливих і найменш затратних кроків, які в цьому сенсі може зробити кожне господарство, – переглянути потенціал своїх полів: проаналізувати кількість наявної й потенційної вологи, суму ефективних температур, зробити аналіз ґрунту тощо. І чим більше буде вихідних даних, тим точніше вдасться розставити пріоритети щодо різних ділянок поля. Завдяки цьому можна рівномірно розподілити ресурси, правильно скоригувати технологію.

Погодні умови кількох останніх років виокремили кілька тенденцій у посівній практиці, які найбільш яскраво проявили себе цього року і можуть закріпитися на найближчий час. В першу чергу це перехід до більш ранніх строків сівби. Нині маємо швидкий перехід від зими до літа, і вже з середини травня температура різко піднімається вгору. Тож чим більш розвинута рослина буде на цей період, чим швидше вона буде закривати поверхню, тим краще. Звісно, терміни посіву мають бути обґрунтовані, і правило, що сіяти можна лише після того, як протягом трьох днів температура повітря не опускається нижче 8 градусів, ніхто не відміняв. Далі знову може бути холодно, тому слід звертати увагу не лише на посухостійкі гібриди, а й на холодостійкі. Аргумент на користь цього тренду – кукурудза з нижчим ФАО цього року проявила себе набагато краще.

Друга тенденція – зниження норми висіву. Останнім часом почастішали посухи і, згідно з різними прогнозами, у перспективі це стане головним викликом сільського господарства не лише в Україні. А під час посухи ефективно знижувати норму висіву. Наприклад, цього року ми сіяли по 60-65 тис. насінин кукурудзи на гектар, а на Поліссі навіть 55 тис. і на сьогодні маємо непогані показники врожайності. Натомість мені відомі господарства, що сіяли з нормою 80 тис. насінин на гектар. Як результат, крім даремно витрачених ресурсів,  – або повна відсутність качанів на деяких ділянках, або урожайність в межах 1 т/га.

Кожна кліматична зона має свої запаси вологи, як і різні типи грунтів, втім, треба зважати на той факт, що 30% опадів, що випадають улітку, випаровуються. А ще на сьогодні майже всі літні опади мають зливовий характер і не вбираються грунтом, а стікають, тому зниження норм висіву актуальне як ніколи. Ми, наприклад, на півдні плануємо знизити норму висіву соняшнику до 35 тис.

І ще одна тенденція у посівній практиці – диференційований посів. Коли ми маємо різну структуру грунту (наприклад, пів поля – глина, пів поля – пісок), і навіть коли просто нерівний рельєф – це вже привід застосовувати диференційований посів: де кращі умови – сіяти густіше, де гірші – рідше. Таку опцію здатна виконати лише сівалка з функцією диференційованого посіву. Тут дуже велике значення має саме розміщення рослин у рядку та контроль глибини, адже при висіві насіння на різну глибину ми отримуємо рослини з різною фазою розвитку, і та рослина, яка відстає, буде пригнічена і не дасть врожаю.