Про тонкощі підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту
Після зими нітрати вимиваються із кореневмісного шару ґрунту, тому рослини не можуть засвоювати поживні азотні речовини і слабшають. Виникає необхідність підживлення озимини по мерзлоталому ґрунту для відновлення та нарощування вегетативної маси рослин.
Багато хто ставить під сумнів ефективність підживлення озимих культур по мерзлоталому ґрунту. Головний аргумент полягає в тому, що у більшості країн Європейського союзу, Канаді та США його не проводять, отже і нам не варто. Я категорично не згодний з таким підходом. Все ж таки умови вирощування озимих дуже різні, а значить і агрозаходи теж різні. Ґрунтові умови та клімат – це лише перші чинники, що спадають на думку. Але і їх достатньо, щоб говорити про кардинальні відмінності в технологіях. Те, що їм не потрібно, у нас може бути життєво необхідним.
Так, трапляються окремі випадки, коли підживлення по мерзлоталому проводити недоцільно через дуже добрий стан розвитку рослин. Якщо посіви добре розкущені, мають здоровий вигляд, а на рослинах утворилось 2-4 пагони – проводити підживлення по мерзлоталому ґрунту дійсно не варто, адже це призведе до утворення додаткових пагонів кущіння, більшість з яких будуть непродуктивними. Що може призвести до зменшення врожайності посівів. Але така ситуація буває вкрай рідкою через нестабільність погодних умов узимку.
Підживлення по мерзлоталому найбільш важливе для ослаблених, недостатньо розвинених рослин (нерозкущених) та зріджених посівів. Причини різні: пізній строк сівби чи азотне голодування з осені, недостатня кількість опадів у посівний період.
Оптимальним часом для внесення є той, коли температура повітря вночі близько 0 °C, а в день близько +5 °C. В таких умовах верхній шар ґрунту залишається перезволоженим, тому добрива добре розчиняються та швидко поглинаються корінням. Найкращий період, коли вдень йде відтавання ґрунту, а вночі він знову підмерзає. Календарно це відбувається наприкінці лютого або на початку березня, але це залежить від конкретного регіону. Такий період останніми роками буває складно зловити, часто буває так, що після зими одразу настає літо, температура швидко наростає і період з мерзлоталим ґрунтом дуже короткий.
Щодо виду добрив, то обирайте найвигідніші для себе варіанти, навіть якщо поля будуть знаходитися поруч одне біля одного, то доза внесення для них може бути різною. У більшості випадків по мерзлоталому найкраще спрацьовує саме аміачна селітра. Однак інколи варто обрати карбамід, КАС чи сульфат амонію. Верхній шар ґрунту навесні, як правило, бідний саме на нітратні форми азоту, і рослини краще реагують на їх додаткове внесення.
У нинішніх цінових умовах багато хто обирає добриво за принципом “що дешевше”. Однак варто враховувати не вартість одного кілограму добрив, а вартість одного кілограму діючої речовини. Адже це зовсім різні поняття. Для прикладу, сульфат амонію дешевший, ніж аміачна селітра, але в селітрі в 1,5 рази більше азоту. Ось і рахуйте, де і яка економія виходить.
Важко сказати, скільки потрібно вносити азоту, оскільки це залежить від багатьох чинників: погодних і ґрунтових умов, стану поля, попередника, особливості сорту тощо. Загалом можу сказати, що гранична доза становить близько 70 кг/га діючої речовини. І це за найгіршого стану рослин, на бідних ґрунтах та після гірших попередників.
Деякі визначають дозу внесення добрив за рекомендаціями науково-дослідних установ. Але головний недолік полягає в тому, що рекомендовані норми не враховують рівень родючості ґрунту та вміст основних елементів живлення у ґрунтових відмінах. В одних випадках ця норма може буде завищеною, а в інших – навпаки, недостатньою. Тому слід проводити агрохімічний аналіз власних полів, що дасть можливість якомога точніше розрахувати дози внесення добрив.