Тарифи небезпеки. Продовольчої
В умовах повномасштабної війни з росією внутрішні закупівельні ціни на українське зерно катастрофічно впали і не здатні забезпечити аграріям належні обігові кошти.
За результатами попередньої експертної оцінки, посівні площі під високомаржинальними озимими культурами можуть зменшитися приблизно на 40%! За оцінками організацій-членів ГС «ВАФ», близько 75% аграріїв будуть дуже суттєво скорочувати посіви під озимі зернові культури, а також скептично налаштовані щодо посіву навесні 2023 року. В результаті до 10-15 мільйонів гектарів полів на підконтрольній території України можуть бути не засіяні під урожай 2023 року.
Хоча навесні кожен господар, попри всі випробування воєнного часу, намагався зробити свій внесок у формування продовольчої безпеки у світі. Ризикуючи власним життям, аграрії виходили в поля у прифронтових зонах вночі, інколи навіть під обстрілами, а на щойно звільнених територіях з під окупації – під загрозою детоновуання мін. Українські фермери швидко реагували на виклики і , переорієнтовували структури посівів, ділилися технікою і посівматом. У багатьох ресурси на посівну було придбано ще до війни. Інші залучали фінансування за держпрограмою доступного кредитування. Завдяки самовідданій праці десятків тисяч аграріїв цьогоріч країна буде з хлібом: посіяно 80% запланованих площ. Та чи довго зможе український фермер утримувати цей свій фронт? Восени потрібно буде повернути позичені кошти, а ось розраховуватися нічим. Наднизька вартість реалізації зерна минулорічного врожаю не додає оптимізму. Тут, як то кажуть, хоча б «у нуль» вийти. Крім того, добрива, ЗЗР, насіннєвий матеріал та пальне доведеться купувати за новими цінами. А логістична складова у закупівельних цінах на внутрішньому зерновому ринку вже на початках блокування морських портів сягала 50% вартості сільськогосподарської продукції. Та це, як виявилося, не найбільше випробування воєнних лихоліть.
На часі новий ціновий удар – підвищення тарифів «Укрзалізниці» на 70%. Зрозуміло, що відсоток фермерів, котрі власноруч обробляють землю та експортують продукцію, послуговуючись залізницею, не надто великий. Це здебільшого прерогатива трейдерських компаній. Утім вони майстерно перекладають будь-які витрати з логістики на плечі фермера й урешті-решт за все доведеться платити саме йому. В умовах тотального дефіциту фінансового ресурсу таке стрімке подорожчання тарифів на вантажні перевезення може стати для агросектора справжньою катастрофою – чимало гравців ринку просто збанкрутує…
Втім, навряд чи цим переймається «Укрзалізниця». У довоєнні часи з кишені аграрія (читай: вищими тарифами на перевезення зернової групи) досягали балансу збиткових пасажирських перевезень та перевезень вантажів із низькою вартістю, як от руда, вугілля, щебінь. І, схоже, ця тенденція зберігається. Причому, тарифоутворення змінюється без жодних обговорень із громадськістю та надання розрахунків учасникам ринку.
Фактично про чергове підвищення тарифів ми дізнаємось або окільними шляхами, або вже пост-фактум за кілька днів. Так само і цього разу – тарифи на перевезення підвищено на 70% з 29 червня.
А тим часом через низьку пропускну спроможність на кордонах нині сформувалися величезні черги – деякі завантажені вагони стоять у черзі по 80 днів. За травень загалом було експортовано залізницею 3,8 млн тонн усіх вантажів, серед них 54% експорту – це залізна руда, в той час як агропродукція становить лише 20% від загального вантажообігу. Логічне питання: навіщо тоді задля забезпечення світової продовольчої безпеки ЄС створює «шляхи солідарності», допомагає розширювати пункти пропуску, спрощує фітосанітарний контроль?
На додаток до логістичного колапсу «Укрзалізниця» відновила аукціони з розподілу зерновозів, які ще більше розкручують ціни. Ставка за користування вагонами в перший день злетіла на 75% – з 2167 грн/добу до максимальної3801 грн/добу, а при використанні вагонів на експорт – втричі, до 7400 грн/добу. Приватні власники вагонів теж не здешевлюють ціни, оскільки «Укрзалізниця» на своїх аукціонах підігріла ринок. Що далі? Складно уявити наслідки такої тактики у подальшому. Ціна питання – агросектор України та загроза голоду у світі…