Точка зору

Суду потрібна конкретна сума, а не просто фото або опис пошкодженого майна

Олександр Шутовський
керівник департаменту з будівельно-технічної експертизи компанії «БМВС-Експерт»

Зазвичай слово  «будівництво» асоціюється з мирним життям. Але зараз, на жаль, це про руйнування й збитки внаслідок війни.  

Маючи 36-річний досвід у будівельній галузі –  проєктувальних, будівельно-монтажних організаціях, будівельній експертизі й  у так званих службах замовника, наразі довелося стикнутися із наслідками війни.

Хто такий судовий експерт і навіщо він взагалі потрібен? По-перше, це людина, акредитована Міністерством юстиції України. Будь-хто інший для суду не цікавий, навіть якщо втрати підприємства зафіксувала міськрада, яка чула, що задля збільшення рівня надоїв ви встановили музикальний центр й транслювали тваринам Моцарта чи встановили диво-вікна, які позитивно впливають на худобу.

Висновки судових експертів є основною доказовою базою у справі.

Ми не тільки фіксуємо збитки, а складаємо кошторис на відновлення підприємства.

Особисто я  відвідав з метою експертизи декілька агропідприємств, зруйнованих через військову російську агресію на Харківщині. На одній фермі окрім корівників, телятників та інших споруд, зрозуміло, знаходилася худоба. В іншому господарстві, яке займається вирощуванням зернових, були зерносклади, сушарки, закриті токи тощо. А в підприємстві, яке умовно можна назвати тракторною бригадою, було знищено сільгосптехніку й пошкоджено ангари та ремонтні приміщення. В кожного з цих господарств знаходилося до 30 об`єктів нерухомого майна і всі вони у різній мірі пошкоджені. Тобто кожен випадок індивідуальний. І не тільки через різнопрофільність господарств – у кожного різний рівень пошкоджень. 

Чому важливо фіксувати свої втрати? Проста, але банальна відповідь – щоб отримати компенсацію від держави-агресора.

Щоправда, в рамках єдиного в Україні кримінального провадження проти російської агресії зробити судову експертизу пошкодженого майна  з метою відшкодування збитків, це буде доволі довго. Адже у це провадження увійдуть усі зафіксовані за результатами викликів представників поліції та ДСНС позовні заяви за фактом пошкодження майна внаслідок повномасштабної війни. Крім того, це накладає деякі обмеження, бо з початку повномасштабної війни українським парламентом та урядом була ухвалена низка документів, яким регламентується порядок відшкодування збитків.

Це не простий процес, який потребує опанування великої кількості документів та методик. Потрібно зібрати щонайменше 15 документів, й якщо людина хоче це зробити, це буде доволі складно. Більше того, навіть якщо представники поліції, ДСНС або місцевої влади зафіксували руйнування об`єктів, а людина додала фото цих руйнувань, на жаль, для суду цього буде недостатньо.

Головна мета людини – отримати відшкодування з метою відновлення підприємства або у проведенні будівельно-ремонтних робіт. І суду потрібна конкретна сума, а не просто фото або опис пошкодженого майна.  Щобільше, суд не визнає показання щодо збитків будь-яких осіб, які не є фахівцями й не ліцензовані як судові Мінюстом експерти. Тому єдиною доказовою базою є судова експертиза і фахові судові експерти з відповідною освітою, досвідом роботи у певній сфері та акредитацією Мінюсту. Висновок судового експерта суд сприймає як єдину доказову базу.

Після фіксації факту події поліція або СБУ мають видати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Для того, щоб суд прийняв документи й розпочав впровадження, потрібно обов’язково мати протокол поліції, за якою відкривається досудове розслідування, висновок ДСНС щодо відсутності вибухонебезпечних предметів на території господарства та документація підприємства.

Але будівельно-технічна експертиза має довести, що об`єкт не зруйнувався від віку, або вікна не побили хулігани, а що власне руйнації відбулися внаслідок ворожих обстрілів. Це в тому числі факт ворожої атаки мають підтвердити як Нацполіція, так і ДСНС.

Ураховуючи те, що багато будівель агропідприємств були зведено ще у минулому сторіччі, доволі важко встановити рівень втрат. Для того, щоб його оцінити, ми робимо фотофіксацію та оцінку технічного стану об’єкта й фактично виносимо вердикт будівлі.

У випадку, коли об’єкт повністю знищений, ми за технічним паспортом, ураховуючи ціни року, коли подається позовна заява, складаємо кошторис на відшкодування втрат на його відновлення.

Ми вивчаємо документи, виїжджаємо на об`єкт, дивимося, вимірюємо, фіксуємо руйнування й проводимо камеральну обробку того, що побачили та зафіксували.

У разі, якщо об’єкт повністю зруйнований, ми беремо технічний паспорт й у цінах поточного року робимо кошторис, щоб відновити цей об’єкт. Завдяки технічному паспорту ми розуміємо, що будівля була, наприклад, з цегли, мала певної якості вікна та двері. Ураховуючи те, що господарство має відновити свій майновий комплекс, ми вказуємо поточні ціни на будівельні матеріали, адже об’єкт доведеться зводити з нуля – від фундаменту до даху. Звісно, є багато будівель старого типу й такі конструкції вже ніхто не виробляє, доводиться їх адаптувати, щоб можна було їх замінити.

Після появи кошторису може долучатися й економічна експертиза, коли на агропідприємстві були й трактори, й тварини, й тонни зерна тощо. У цьому разі варто зробити комплекс експертиз, щоб зафіксувати все втрати.

Не варто також забувати про втрачену вигоду, адже підприємство розраховувало на якісь операції чи в нього були укладені контракти. 

Наші звіти йдуть у суд і є основними документами, за якими господарству відшкодують кошти з метою відновлення.