Стратегія раціонального розподілу
Ще у 2012 році відмовились від оранки, натомість проводили дискування. А в 2019 році перейшли на технологію прямого висіву. Разом з тим виникла потреба оптимізувати внесення мінеральних добрив. Утім, мали в сівозміні цукровий буряк, для якого потрібне достатнє забезпечення поживними елементами. Тому вирішили вирощувати сидерати, заробляти їх у ґрунт і тоді вже сіяти цукрові буряки. Але коли придбали для цього сівалку прямого висіву Semiato й згодом дізналися про її можливості та більше заглибились у технологію, то вирішили сіяти всі культури без обробітку.
Тепер на всіх площах, де це можливо, сіємо покривні культури. Для повноцінного переходу на технологію придбали також очісуючу жниварку, що збирає тільки колоски, а солому залишає. Таким чином знижується навантаження на комбайн.
Хвороб стало менше. Тому фунгіцидний захист скоротили на 2/3, виконуємо тільки обробку зернових по колосу. А от гербіциди застосовуємо на всіх посівах.
Живлення зменшили вдвічі. Коли працювали за класичною технологією ґрунтообробітку, вносили від 160 до 180 кг/га діючої речовини азоту, зараз – від 90 до 110 кг/га. Вносимо під час висіву в рядок азотно-фосфорні добрива (75 кг/га) й підживлюємо азотними в період вегетації. Зараз маємо врожайність дещо нижчу. Раніше збирали від 7 до 8 т/га зернових, а зараз – від 6 до 6,9 т/га. Але затрати на виробництво суттєво менші. Зовсім інша економіка господарства. Адже тепер немає обробітків ґрунту. Таким чином знижується амортизація техніки, скорочуються робочий час, кількість пального. Якщо за класичного підходу ми використовували більше 60 л/га пального, то зараз – до 28 л/га за весь цикл виробництва. Крім того, маємо менше випаровування вологи. Під час оранки випаровується 45 мм вологи, під час культивації – ще 15-20 мм. А з нашою технологією волога залишається в ґрунті й завдяки цьому рослини мають більш сприятливі умови для формування гарного врожаю. До того ж ґрунт більш розпушений і структурований, відтак, у ньому живе багато черв’яків. Структура його також покращується завдяки покривним культурам. Ми сіємо сидеральні суміші з 8-10 компонентів, де є вика, овес, соняшник, гречка, кормові боби, горох, суданська трава, фацелія, олійна редька та гірчиця. Набір коригуємо відповідно до конкретної культури. Якщо сіємо зернові (ярий ячмінь або озима пшениця), то даємо меншу кількість злакових, а більше – бобових. А коли сіємо кормові боби чи горох, то бобові сидерати, звісно, виключаємо, щоб вони не перехрещувалися.
Сьогодні дехто каже – «вирощуй ріпак», а інший – «вирощуй кукурудзу». А я вважаю, що нам більше нічого не потрібно, бо напрацьована сівозміна є оптимальною для нашого господарства, зокрема, щодо техніки для збирання й обладнання для очистки й доробки зерна. До того ж кормові боби та горох є ідеальними після озимини та легкими в збиранні.
Для мене важливіше не слідувати трендам і тенденціям на ринку, а мати набір культур, добрий для сівозміни, вчасно сіяти й рівномірно розподіляти навантаження на збиральну техніку й токове господарства протягом року. Те, що я роблю для мене найбільш комфортно, прибутково й ефективно. Тому цьогоріч ми лише ввели льон – на заміну цукровому буряку, що вже не підходить до нашої технології. Думаю, ця олійна культура має гарну перспективу і її буде легше реалізувати завдяки виходам у Європу. Сьогодні потроху продаємо наявний врожай. Ціни, звісно, не дуже задовольняють, але життя мусить йти, й необхідність реалізовувати врожай завжди є.
Щодо перспективності тих чи інших культур, то сьогодні ніхто, мабуть, не зробить достовірного прогнозу. Чим скоріше війна закінчиться нашою перемогою, тим швидше все стане на свої місця.
За теперішніх умов можливо доведеться оптимізувати використання азотних добрив. Адже їх вартість зросла на 100%, як і ЗЗР. У той час, як ціни на зерно знизилися приблизно на третину, порівняно з минулим роком. Так, маємо великий дисбаланс в економіці господарства. Для внесення добрив під час осінньої сівби маємо матеріали в тій кількості що й завжди, бо закупили все завчасно. А потім побачимо. Очевидно, що потрібно буде приймати нові рішення, але які саме – поки не знаємо. Розглядаємо зменшення норми добрив.
Наразі маємо перевагу в тому, що захист і витрати пального оптимізували автоматично ще раніше, завдяки переходу на більш ощадну й ресурсозберігаючу технологію.