Соняшник під сонцем: посуха вплинула на недобір урожаю
Цього року маємо серйозний недобір урожаю соняшнику. Причиною цього стала відсутність опадів протягом чотирьох місяців – з кінця квітня-початку травня і до вересня, саме в період вегетації соняшнику та кукурудзи. І все це супроводжувалося аномально високими температурами повітря, що занадто навіть для теплолюбної «квітки сонця». Температура ґрунту досягала 70°С, а температура повітря протягом чотирьох тижнів трималася в межах 35-40°С. Це аномально навіть для нашої зони. Збирати соняшник ми починали 15 серпня, і прогнози щодо очікуваної врожайності на рівні 1,5-2,5 т/га справдилися, тоді як середній показник для нашого господарства – 3-4 т/га. Разом з тим за цьогорічних украй несприятливих умов отримати бодай якийсь урожай соняшнику – це вже, вважаю, успіх. І це в першу чергу завдяки підбору якісних гібридів, ЗЗР та добрив відомих міжнародних виробників.
Посуха різної тривалості в нас трапляється кожні два-три роки, тож ми вже звикли працювати в таких умовах і пристосовуємося до них. Велику увагу приділяємо сівозміні, обираємо посухостійкі середньоранні гібриди, технологічно підходимо до усіх аспектів. З одного боку маємо більші витрати на насіння, але з іншого – стабільні врожаї з року в рік і, як показав досвід цього року – отримали обґрунтований урожай навіть за критичної посухи.
Пріоритетом у вирощуванні соняшнику є показники олійності. Попри низьку врожайність цього року, олійність соняшнику на рівні 50%.
З роками роботи я помітив що якісні показники залежать і від сівозміни, до прикладу, після зернових і гороху урожайність та олійність соняшнику вища. А ось соняшник по соняшнику не сію взагалі. На одне й те саме поле соняшник повертається в нас не частіше як раз на три-чотири роки, що залежить у тому числі від погоди. Якщо після пшениці запаси вологи в ґрунті дозволяють посіяти ріпак, то сіємо, а якщо немає дощу, тоді чекаємо весни і сіємо соняшник.
Для соняшнику експериментуємо з різними обробітками ґрунту, такими як оранка, глибоке розпушування, Strip-Till. Зокрема, глибоке розпушування застосовуємо для того, щоб зірвати плужну підошву після оранки, або коли потрібно зберегти вологу в посушливий рік, та проводимо періодично оранку. Найкраще для соняшнику в нас поки що показує себе оранка і глибоке розпушування. Strip-Till – також ефективна технологія, особливо для нашої посушливої зони, але ми її ще вивчаємо і поки що тут не досягли максимального ефекту. Тож наразі лише 20% соняшнику посіяно за Strip-Till. Та я не виключаю, що цю частку будемо поступово збільшувати.
Для покращення якості ґрунту працюємо з пожнивними рештками: восени під соняшник дискуємо, потім оремо або здійснюємо глибоке розпушування. Також обов’язково застосовуємо деструктори стерні, які вносимо разом із КАС. Щодо живлення – вносимо добрива по повній потребі рослин. Норми не скорочували навіть коли почалася війна і добрива подорожчали, бо хоч і витрачаємо більше, зате й урожайність підвищується помітно. Застосовуємо гранульовані складні добрива.
Соняшник для нашого господарства – це стратегічна культура, під нього відводимо 40-50% усіх площ (цього року – 50%). А завдяки коротко переліченим вище чинникам отримуємо гарантований урожай цієї культури. І хоч цей рік несприятливий для соняшнику, набір інших сільгоспкультур, зокрема, озимих, дає змогу диверсифікувати фінансові ризики. До того ж цього року ціна на збіжжя дещо зросла, тож з точки зору економіки ситуація в цілому стабільна.