Тваринництво
Головне:
Точка зору

Складні часи в молочній галузі – це можливість для трансформації до вищого рівня якості

Сергій Грисюк
директор ТОВ «Радивилівмолоко»
Поділитись:

Експортні позиції нашого підприємства – казеїн і вершкове масло. Зниження ціни на масло цього року сильно скоротило наші обсяги поставок за кордон. Обсяги експорту казеїну зменшилися більше ніж на 30%, бо сировини стало значно менше.

Ми маємо гарні продажі сирів в Україні, і  цього року зробили спробу стратегічного розвитку, знайти свою нішу – намагалися відшукати клієнтів, які мають якісь специфічні потреби – до прикладу, в особливому виді сиру, в невеличкому асортименті сирів, у фасуванні.

Та, на жаль, зараз нашу стратегію визначають зовнішні фактори: курс гривні, митна політика, сировина. Всі ці зміни, що відбулися протягом 2019 року, охолодили прагнення наших клієнтів. Усі пропозиції зробити для них щось інакшим способом не мали успіху. Вони не були певні, що це буде їм вигідно, й обирали торований шлях.

Як на мене, треба набратися терпіння і не ризикувати. Якщо щось пробувати, то дуже обережно. Раніше лютого планувати новий сезон не має сенсу.

За останні два роки ми зробили велику роботу з брендингу. Два-три роки тому ми мали один бренд – «РадиМо», тепер його доповнюємо, і це для нас також виклик – вміти поєднувати два бренди.

Тому в першу чергу нам треба зберегти те, що маємо і дуже обережно працювати з новим, щоб не забути те, що в нас є. Водночас потрібно займатися чимось новим: можливо, не новими категоріями, а новинками у наявних. Подивитися, як і що роблять великі, досвідченіші гравці.

Обладнання на виробництво ми купуємо постійно, як виникає потреба. Але ми купуємо за свої кошти, а не кредитні, тому якихось суперамбітних, ризикових проєктів не робимо.

Молоко-сировину ми купуємо в своєму регіоні, здебільшого у фермерських господарств. Наша перевага в тому, що ми збираємо молоко напряму, без посередників. Ми маємо своїх заготівельників, власний транспорт, власні холодильники у селах. Возимо молоко влітку щодня, інколи – і двічі на день.

Як на мене, існує дещо неоднозначне ставлення до сільського молока. А воно  може бути цікавішим, особливо в літній період і якщо воно правильно зібране. Адже корови в селі – на випасі. Так, із молоком від населення складніше працювати, бо необхідно більше точок контролю. Якщо говорити про прослідковуваність, її важче організувати. Але якщо попрацювати, якщо б усі взялися за це, всі би діяли за правилами, то трансформувати сільське молоко, на мою думку, – непогана альтернатива. Все ж таки це ціла екосистема – люди, сім’ї, заготівля.

Я згідний із тим, що вимоги до якості молока потрібно підвищувати. Це стратегічне для нашої індустрії правило. Якість потрібно поступово покращувати, але без такого рубання, що стоп, завтра/через півроку вже нічого не буде.

Зараз, коли ми приймаємо молоко, то дивимося на його якість. Якщо воно не відповідає встановленим показникам, вживаємо заходів, адже маємо дбати про харчову безпеку.

Питання другого ґатунку молока ми почали проробляти, як почали говорити про ухвалення відповідного наказу. І ми, й інші виробники готувалися до цього, розуміли, що рано чи пізно це обмеження діятиме. Якщо зараз хтось відпаде із постачальників через невідповідність якості, то до цього йшло. Я сподіваюся, що цей відсоток буде невеликим.

Поділитись: