Головне:
Точка зору

Що мають знати виробники про свої нові обов’язки й можливості під час перевірок державних інспекторів

Юрій Оглашений, старший експерт з НАССР
старший експерт з НАССР і простежуваності

 

Урядовий портал оприлюднив постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України “Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”» від 18 грудня 2017 року №1104. Тож тепер уже недоречні дискусії щодо мораторію на перевірки Держпродспоживслужбою операторів ринку харчових продуктів. Перевірки однозначно будуть.

 

Чому це так необхідно

 

Перед тим як детальніше розглянути практику проведення перевірок та дії виробників у таких ситуаціях, хотілося б зауважити, чому саме відновлюється контроль. Наразі нині часто доводиться чути, що бізнес сам прекрасно впорається з викликами. Мовляв, втручання компетентного органу лише обмежує діяльність і сприяє появі фактів корупції. То чому виникла потреба в перевірках?

 

Хоч як це парадоксально звучить, належно організований офіційний контроль сприяє захисту бізнесу. Захисту відповідальних виробників від недбайливих. Виробники, які сумлінно виконують усі вимоги харчового законодавства, можуть незаслужено постраждати від псування їх продукту іншими операторами ринку, які транспортують, зберігають, переробляють чи продають харчові продукти. Це часто зводить нанівець зусилля виробників. Ще однією проблемою є фальсифікація продуктів, їх неправильне маркування. Такі факти не лише можуть завдати непоправної шкоди здоров’ю споживачів, а сприяють нечесній конкуренції. А якщо уявити, що такі факти виявляться в експортованій продукції — шкода іміджу країни, економічні збитки, втрата прибутків навіть для сумлінних експортерів.

 

Пріоритет харчового законодавства — здоров’я людей, їх захист від небезпечної продукції. І питання якості відходить на другий план. Передусім продукти на полицях магазинів мають бути безпечними і споживач повинен отримати про це правдиву інформацію. А далі він сам обере продукт, відповідно до своїх уподобань — щодо виробника, складу продукту, кількості, способу пакування чи, не в останню чергу, цінової категорії. Всі ми є споживачами харчових продуктів. Просто ті, хто їх виготовляє, пише про них, аналізує, мають повнішу інформацію про те, що їдять. Важливо, щоб таку саму інформацію мали всі. Тому маркування продукту є важливою складовою законодавства, а контроль за його відповідністю часто є питанням безпеки продукту — склад продукту, наявність слідів алергенів, термін придатності, умови зберігання, спосіб споживання. Формування культури споживання харчових продуктів є одним із базових принципів успішного функціонування нового харчового законодавства та сучасного ринку харчових продуктів.

 

Алгоритм розуміння вимог

 

1. ЗНАННЯ ТА КВАЛІФІКАЦІЯ. Відо мо, що нове законодавство передбачає мету, а не засіб. Тобто виробник сам вибирає спосіб, як найкраще виконати вимоги. Це вимагає професіоналізму. Потрібно знати все про продукт і технологію. Або майже все. Проте нічого особливого у цьому немає. Такий підхід застосовується і в інших сферах — машинобудуванні, будівництві тощо. Тому, якщо часом лунають побажання виробників, щоб розробити підзаконні акти, які б описували спосіб досягнення мети, або навіть надавали шаблони внутрішніх документів, то це викликає подив. Навпаки, нове законодавство не обмежує виробників. Оператор ринку сам знає, як краще організувати процес виробництва, виходячи з його інфраструктури, ресурсів, сировинної бази тощо. Знає свої сильні сторони й недоліки, які потрібно усунути. Краще це зробити вчасно — перевірки не за горами. Звичайно, заховатися за заповненням спущених зверху журналів установленої форми — легше. Однак це шлях до формалізму. Якщо ж виробник справді потребує допомоги в розробці документації, то він може звернутися до консультантів, галузевих інститутів, асоціацій, навіть проектів технічної підтримки.

 

2. ПОСТІЙНО ДІЮЧІ ПРОЦЕДУРИ. Ця фраза зустрічається в законодавстві не просто так. Виробники повинні готуватися до них заздалегідь, бо, відповідно до нового Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин», більшість із них буде без попередження (всі, крім аудиту). Тому готовим потрібно бути завжди, а отже, всі процеси мають здійснюватися однаково ефективно протягом усього часу. Звичайно, помилки, невідповідності є неминучими, але ніхто відразу досконалим не стає. Звичайно, на перших етапах до перевірок без попередження можуть ставитися неоднозначно, але саме вони є найкращим інструментом об’єктивного оцінювання. Навіть про аудити попереджуватимуть лише тому, що для їх проведення необхідний доступ, присутність відповідальних працівників, наявність на місці всіх документів, а не для підготовки виробника. І взагалі, попередження про перевірку за 10 днів, як це передбачено старим законом, приводили лише до підготовки підприємства саме на період інспектування й не сприяло впровадженню кращих практик на постійній основі.

 

3. ЕФЕКТИВНІСТЬ ПРОЦЕДУР. Резуль татом їх упровадження має бути випуск безпечної продукції. Тому всі кроки з організації технологічних чи допоміжних процесів, вибору обладнання, допоміжних матеріалів потрібно аналізувати, обґрунтовувати (валідація) — чи буде забезпечено виготовлення безпечної продукції і чи реально на конкретному підприємстві проводити процеси саме обраним способом. Такий підхід дозволить створити дієву систему, спрямовану на вирішення практичних задач, а не на просте ведення документації. Слід також взяти до уваги, що в процесі роботи виникне потреба перевірити ефективність процесів (верифікація) і, за потреби, вдосконалити їх. Виробник завжди повинен бути здатним пояснити логіку ухвалення кожного рішеня, яке стосується безпеки продукції.

 

Як і що перевірятимуть

 

Про те, що це відбуватиметься без попередження, йшлося вище. Перевірки проводитимуть відповідно до затверджених переліків питань, які є вичерпними (лише вказані питання оцінюються, і виробник надає інспектору інформацію щодо виконання саме цих вимог). Це дозволить запровадити чіткі правила, забезпечити однаковий підхід до перевірок у всіх регіонах.

 

Новим інструментом перевірок є аудит — комплексна перевірка того, чи всі необхідні для випуску безпечної продукції заходи впроваджено на постійній основі та чи є вони ефективними. Перевірятимуть упровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, тобто всіх операторів ринку, крім первинного виробництва.

 

Під час перевірок основна увага буде приділена виконанню процедур на практиці, а не тільки веденню документації. Тому виробникам слід пам’ятати, що наявність інструкцій і ведення документів та записів не є їх основною метою. Документація є лише доказом виконання процедур, і то далеко не єдиним. Під час більш ніж трирічних навчань аудиторів Держпродспоживслужби, які проводилися Проектом, що фінансується ЄС «Вдосконалення системи контролю безпечності харчових продуктів в Україні», від учасників вимагалося оцінювати впровадженість процесів, а не ведення документації. Тому кваліфікація, методи діяльності державних інспекторів змінюються, і ми відходимо від стереотипів, що державний контроль має на меті лише каральну функцію.

 

Періодичність планових заходів контролю визначатиметься постановою Кабінету Міністрів України. Відповідно до оцінки ризику проводитиметься категоризація підприємств і значною мірою залежатиме від виконання виробниками вимог законодавства — хто виконує без зауважень, того перевіряють рідше.

 

***

 

Загалом в Україні створюється сучасна ризик-орієнтована прозора система офіційного контролю операторів ринку харчових продуктів, яка за своєю філософією в жодному разі не повинна бути репресивною, а передбачає співпрацю виробників і органів контролю заради безпечної продукції на ринку. Звичайно, на перший погляд нові підходи видаються важкими для виробників. Однак це лише через те, що вони нові. Практика застосування таких підходів у країнах Європейської Спільноти показує ефективність цієї системи і її необтяжливість для бізнесу.

Журнали