Що чекає на гривню?

 

Зазвичай, коли йдеться про обмінний курс гривні, нас цікавить майбутнє. Проте, щоб осягнути думкою прийдешнє, потрібно добре розібратися з минулим. Протягом останніх трьох років гривня значно девальвувала. Причина стрімкої девальвації національної валюти криється в суттєвих макроекономічних дисбалансах, що накопичувалися в Україні з 2010 року.

 

Намагаючись утримувати лояльність населення, очільники країни відмовлялися від підняття вартості комунальних послуг, передусім вартості опалення та газу, до ринкового рівня. Різницю між ринковою ціною газу та його вартістю для населення перекривали з бюджету. Грошей у бюджеті бракувало, тож позичали, не цураючись і валютних позик на зовнішньому ринку, бо за газ треба було платити валютою. Вартість газу на світовому ринку поволі зростала. Зростала й діра в держбюджеті, а, відповідно, запозичення й державний борг. Гривню вже варто було поволі здешевлювати, проте політична доцільність домінувала. Якби гривня девальвувала, то вартість газу у гривневому еквіваленті зросла б ще більше, у той час коли тарифи для населення залишалися незмінними. Це призвело б до ще більшого дефіциту бюджету. Тож гривню вирішили утримувати на рівні 8.

 

Тривалий час національна валюта була дуже міцною. Проте це тільки погіршило ситуацію. По-перше, щоб підтримувати стабільний курс гривні, Національний банк вимушений був витрачати валюту із золотовалютних резервів. Таким чином, резерви суттєво втрачали вагу. По-друге, міцна гривня стимулювала імпорт і створювала значні проблеми для українського експорту. Як наслідок, торговельний баланс стрімко погіршувався. Тепер уряду потрібно було позичати валюту не лише для фінансування дефіциту бюджету, а й для фінансування дефіциту зовнішньої торгівлі, який швидко зростав.

 

Тож зрештою необґрунтовані тарифи та штучно міцний курс гривні призвели, з одного боку, до пришвидшення зростання дефіциту бюджету, державного боргу та від’ємного сальдо торговельного балансу і, з другого — до скорочення золотовалютних резервів. Девальвація стала невідворотною. Зворотний відлік почався з літа 2013-го.

 

Протягом наступних років гривня падала, вирівнюючи накопичені дисбаланси. Як наслідок, уже у 2016 році гривня фундаментально була у своїй найкращій формі за останні 6 років. І хоча протягом року девальваційні настрої й далі домінували на ринку, проте в дійсності, гривня вже стала міцною валютою. Суттєво скоротився дефіцит бюджету, не в останню чергу завдяки підвищенню вартості комунальних послуг. На цілком пристойному рівні є дефіцит рахунку поточних витрат платіжного балансу. Зростають золотовалютні резерви. Проте ж чому тоді гривня девальвує?

 

Відповідь проста — у цьому економічно зацікавлений Національний банк. Торік гривня впала на 13% до долара США, але тільки тому, що Національний банк захищав долар гривневими інтервенціями та викупив на міжбанку близько 1,6 млрд доларів протягом року! Підґрунтям для такої поведінки стали суто раціональні економічні міркування. По-перше, потрібно накопичувати золотовалютні резерви, бо накопичені борги таки потрібно буде повертати. По-друге, передчасне зміцнення гривні безумовно створить проблеми для українських експортно-орієнтованих галузей економіки.

 

Наш головний зовнішній ринок збуту — це Європейський Союз. Протягом минулого року індекс цін виробників у Єврозоні становив 1,6%, а в Україні 35,7%. Тобто умовно виготовлення однакової пляшки Coca-Cola в Україні стало на 34,1% дорожчим, ніж у Єврозоні. Саме це подорожчання потрібно компенсувати девальвацією національної валюти і, як наслідок, гривня торік знизилася на 10% до євро. Інакше українські товари втрачатимуть конкурентоздатність на європейському ринку, а він, до речі, приймає близько 40% нашого експорту.

 

Потреба наповнювати золотовалютні засіки та підтримувати українських експортерів і цього року керуватиме діями НБУ. Разом із приходом весни гривня має всі шанси знову почати зміцнюватися: закінчується опалювальний сезон, імпортери сезонно полишають міжбанк, користуючись товарними кредитами, населення традиційно збільшує продажі готівкової валюти, країна повинна робити дуже помірні виплати за зовнішніми боргами. Ці чинники мають зміцнити гривню протягом наступного кварталу, проте на скільки — залежатиме від НБУ. Можна зробити досить упевнене припущення, що регулятор користатиметься нагодою поповнювати свої золотовалютні резерви й проводитиме валютні аукціони з купівлі валюти, таким чином створюючи попит на валюту й утримуючи гривню від значного зміцнення. Проте навіть за цих обставин гривня має всі підстави зміцнитися до рівня 26 грн за долар до кінця півріччя.

 

У короткотерміновій перспективі це зміцнення створюватиме певні втрати для експортерів. Наприклад, експортер зерна, що укладає контракт наприкінці лютого, отримає валютну виручку приблизно в середині квітня. У квітні курс гривні буде міцнішим, ніж тепер. Таким чином, експортер, продаючи обов’язкові 65% валютної виручки, матиме певні гривневі втрати. Саме щоб не завдавати шкоди експортерам, НБУ буде вимушений втрутитися й не давати гривні суттєво зміцнюватися протягом першої половини року та створюватиме передумови для помірної девальвації у другій половині року, виводячи курс ближче до позначки 28 на кінець 2017-го.