Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Точка зору

Сертифікація як інвестиція в бізнес

Юлія Грифцова
міжнародна аудиторка з питань харчової безпеки
Поділитись:

Чому виробникам харчових продуктів так важливо бути сертифікованими за міжнародними стандартами? Причина в тому, що всі потенційні іноземні партнери також проходять сертифікацію у своїх країнах. І щоб виконати вимоги сертифікації, вони мають показати, що їхні постачальники перевірені. Це можна довести двома шляхами: або надати сертифікат від постачальника, або ж проводити його аудит. Зазвичай надається перевага сертифікату як доказу, що компанія-партнер має прийнятні умови для виробництва продукції належного рівня.

На які стандарти слід звертати увагу? Почнемо з того, що законодавство вимагає обов’язкового впровадження HAССP (системи безпеки харчової продукції) усіма операторами харчового ринку. Це стосується як виробників, так і всіх, хто зберігає, перевозить і реалізує харчову продукцію. HACCP (англ. Hazard Analysis and Critical Control Point) — система аналізу ризиків, небезпечних чинників і контролю критичних точок. Її основою є система заходів контролю, що складається з програм-передумов, які повинні бути запроваджені й підтримуватися належним чином (працювати за спрощеною системою, обмежившись лише впровадженням програм-передумов, можуть тільки фермери). Сертифікації за системою НАССР в Україні не існує.

Міжнародним стандартом, що встановлює єдині вимоги до системи HACCP, став стандарт ISO 22000, який був опублікований у 2005 році. Він гармонізований зі стандартами менеджменту якості, екологічного менеджменту і пристосований до сертифікації. Вимоги цього стандарту доволі легко впровадити. Але його вимог недостатньо для співпраці з великими світовими компаніями та мережами. Навіть якщо в компанії впроваджена система ISO 22000 і деякі іноземні клієнти погоджуються приймати продукцію із цим сертифікатом, більшість клієнтів попросить надати сертифікат за стандартами, визнаними GFSI (Global Food Safety Initiative –– Глобальною ініціативою з безпечності харчових продуктів).

Для виробників первинної продукції, чия діяльність обмежується збиранням, сортуванням і пакуванням овочів та ягід, достатньо впровадити міжнародно визнаний стандарт Global G.A.P. Він потрібен для того, щоб продукція потрапляла на полички європейських крамниць або на подальшу переробку. Впровадити стандарт Global G.A.P. відносно нескладно, і тут особливих альтернатив немає: фермерському господарству варто зосередитися на ньому.

Переробне підприємство має більший вибір. До категорії стандартів так званої Глобальної ініціативи для підприємств-переробників належать п’ять основних і додаткові, вузькоспеціалізовані стандарти. Йдеться про стандарти харчової безпеки, визначені найбільшими гравцями ринку, на кшталт таких торговельних мереж і виробників, як МETRO, Carrefour, PepsiCo та інші.

На сьогодні в Європі найпопулярнішими є такі стандарти Глобальної ініціативи: FSSC 22000, ІFS і BRC. Сертифікація за будь-яким із них означає, що компанія отримує підтвердження відповідності своєї діяльності міжнародним стандартам у повному обсязі. Але є певні особливості, пов’язані з вибором конкретного стандарту. Усе залежить від того, куди саме планується експортувати продукцію. Наприклад, Велика Британія, США, скандинавські країни надають перевагу стандарту BRC, натомість країни Західної Європи (Франція, Німеччина, Польща та інші) –– стандарту ІFS.

Якщо компанія ще не визначилася зі своїм експортним ринком, ліпше впроваджувати схему FSSC 22000. Ці вимоги базуються на стандарті ISO 22000 і cертифікація за схемою відносно дешевша, ніж за стандартами BRC і ІFS. Стандарт відносно новий, але він динамічно впроваджується в усьому світі, об’єднує вимоги інших стандартів Глобальної ініціативи, тож йому довіряють дедалі більше.

Сертифікацію за міжнародними стандартами не можна назвати простою і дешевою. Найнижчою є вартість сертифіката Global G.A.P. –– від 1,5 до 2,5 тис. євро. Сертифікація за стандартом FSSC 22000 коштує від 2 тис. євро, за BRC і ІFS –– 5–6 тис. євро.

Отже, підходити до вибору стандарту слід виважено. Якщо компанія має намір експортувати продукцію, то немає іншого вибору, ніж сертифікація за стандартами Глобальної ініціативи. Якщо ж працювати в Україні і продавати продукцію через локальні мережі або взагалі на ринку, достатньо впровадити систему НАССР та відповідати вимогам законодавства.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ