Головне:
Точка зору

Реформу називають децентралізацією, а насправді

Володимир Басилкевич, Київська обл.
сільський голова с.Саливонки
Поділитись:

 

Запропонована можливість об’єднання в територіальні громади не лише сіл, а й селищ і міст, не узгоджується з частиною першою статті 140 Конституції України, згідно з якою територіальною громадою може бути тільки «добровільне об’єднання в сільську громаду жителів кількох сіл», котре повинно мати статус адміністративно-територіальної одиниці.

 

Якщо звернутися до історичного минулого, то Микита Хрущов колись уже намагався створити об’єднані громади, проводивши реформу централізації. Так, неподалік нашого села був хутір Черняхівка, де жили люди, був ставочок (до речі, під час голодомору там не вмер жоден житель, бо сільський голова зробив все, аби не вивезли зерно, щоправда, його за це і розстріляли вже після війни). Знищення сіл відбувається і сьогодні, але реформа називається тепер не централізацією, а децентралізацією. Однак її суть така сама.

 

Уважаю, проводячи подібні реформи, держава готується до продажу землі. Адже якщо села об’єднати, то буде набагато простіше передати сільгоспугіддя якомусь конкретному холдингу. Іншими словами, об’єднана громада передасть землю потрібним людям, так би мовити, оптом. Тим більше, що в ОТГ можна буде реєструвати будь-які документи.

 

У нашому селі проживають 2700 людей. Уже сьогодні згідно із законодавством землями, які розташовано за межами села, сільська громада розпоряджатися не може. Їх передали Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру (колишньому Держкомзему). Виходить так, що нашою землею тепер розпоряджаються чиновники з Києва. Також рішенням Васильківської райдержадміністрації в нас відібрали податкові надходження з місцевих громад. Кажуть, якщо об’єднаєтеся, то податки повернуть в об’єднану громаду. І землю нібито також. За планом Кабміну, в нас збираються зробити об’єднану громаду з центром у Гребінках, куди ввійдуть 17 розвинутих сіл. Сьогодні в нашому селі є вся інфраструктура — дитячий садочок, школа, медпункт, будинок культури. Переконаний, нам не потрібно з кимось об’єднуватися. Від цього ми не виграємо, а тільки втратимо. Наприклад, у Гребінках налічується вісім тисяч населення, отож від них буде вісім депутатів. У нас — максимум три. Що вони зможуть вирішити? Зрозуміло, ми віддамо землю, кошти, але розподіл буде нерівномірним, бо все вирішуватиме людський чинник. Словом, станемо околицею Гребінківської громади. А якби нас не чіпали й залишали зароблені податки (хоча б 30%), то ми б мали до 10 млн гривень надходжень на рік. Чому не можемо користуватися заробленими коштами, а маємо чекати, коли видадуть подачку? Цю реформу називають децентралізацією, а насправді відбувається централізація коштів і землі, які перебуватимуть в одних руках.

 

Ми подали документи на реєстрацію юридичної особи Саливонківської громади. У реєстрації нам відмовляють. Навіть не маємо права провести інвентаризацію землі та майна. Адже, якщо нас насильно вкинуть в ОТГ, принаймні щоб знати, з чим туди прийшли.

 

Задумавши такі реформи, вважаю, наші можновладці тільки прикриваються європейською інтеграцією. Була б інша річ, якби об’єднати дрібні села та хутори (у Європі об’єднання проводять саме за таким принципом), а не так — 17 самодостатніх сіл кинути в колгосп…

 

Як показала практика в інших регіонах, ОТГ перетворюють на ОЗГ — організовані злочинні групи, де на чолі — той чи інший впливовий латифундист, сільськогосподарський магнат із депутатським мандатом у кишені або з причетністю до виконавчої влади. Сприяючи в організації громад, подібний контингент дбає тільки про розширення власного впливу. Вже маючи контроль над райрадами чи райдержадміністрацією, певні політики чи політичні сили набувають ще й важіль впливу у вигляді об’єднаної територіальної громади.

 

 

Поділитись: