Агрономія
Головне:
Точка зору

Протруйники зернових культур: заборонити не можна дозволити

Сергій Хаблак
док. біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу A.G.R. Group
Поділитись:

Для зернових культур особливо небезпечні ендогенні хвороби, що можуть бути в оболонці, під оболонкою насіння, всередині і в зародку (летюча сажка, септоріоз, фузаріози кореневої системи пшениці; гельмінтоспоріоз, летюча сажка вівса; гельмінтоспоріоз озимого ячменю; летюча сажка, фузаріоз кореневої системи ячменю).

Зазвичай фунгіцидні протруйники, які використовуються на пшениці, ячмені, житі, вівсі, належать до дев’ти хімічних класів з різними механізмами дії на патоген: стробілурини, триазоли, феніламіди, піридиніл-етилбензаміди, дитіокарбомати, бензимідазоли, фенілпіроли, піразол-карбоксаміди, імідазоли.

Стробілурини, піридиніл-етилбензаміди, карбоксаміди інгібують клітинне дихання. Механізм дії триазолів, імідазолів пов’язаний із руйнуванням синтезу стеролу в мембрані. Феніламіди інгібують нуклеїнові кислоти. Дитіокарбомати пригнічують активність ферментів, що містять атоми міді або сульфгідрильні групи. Бензимідазоли придушують біосинтез нуклеїнових кислот ДНК і РНК, процеси дихання, ділення клітини. Фенілпіроли пригнічують процес синтезу глюкози та ріст міцелію грибів.

Для обробки насіння в складі протруйника можуть входити як системні, так і контактні діючі речовини. Обробка насіння системними діючими речовинами спрямована зазвичай на контроль патогену всередині зерна, і регулювання ранньої листостеблової інфекції, а контактні діючі речовини покликані знезаражувати поверхню насіння та запобігати хворобам, збудники яких є у грунті.

До протруйників системної дії відносяться стробілурини, триазоли, феніламіди, піридиніл-етилбензаміди, бензимідазоли, піразол-карбоксаміди, імідазоли і ін. Протруйники контактної дії – це дитіокарбомати, фенілпіроли й ін.

До інсектицидних протруйників, що застосовуються на зернових культурах (пшениця, ячмінь, жито, овес), належать препарати, як правило, двох різних хімічних класів з неоднаковими механізмами дії: неонікотиноїди (імідаклоприд, клотіанідин, ацетаміприд, тіаметоксам), синтетичні піретроїди (лямбда-цигалотрин). Інші синтетичні піретроїди у якості інсектицидних протруйників на зернових культурах широкого розповсюдження не набули. Неонікотиноїди блокують постсинаптичні нікотинові рецептори, а синтетичні піретроїди порушують функції нейронів через натрієві канали.

За розчинністю у воді інсектицидні протруйники можна розташувати від найбільш до найменш розчинних у такому порядку: тіаметоксам, ацетаміприд, імідаклоприд, клотіанідин. Лідерами по розчинності є тіаметоксам, ацетаміприд. Що вища розчинність, то краще і швидше препарат проникає в зерно і там розподіляється.

В країнах ЄС заборонені до використання на культурах тіаметоксам, імідаклоприд, клотіанідин через негативний вплив на бджіл. Регламент ЄС дозволяє використання цих речовин тільки в теплицях для потравки насіння і на культурах, нецікавих для медоносів. А в Німеччині, наприклад, обробка ґрунту і насіння кукурудзи, ріпаку, соняшнику, цукрового буряку препаратами з цими речовинами заборонена. Натомість дозволене обприскування листя тільки після цвітіння. Обробка ґрунту, насіння пшениці і ячменю цими речовинами дозволене лише у тому разі, якщо сівбу здійснюють із липня по грудень. В Україні також розглядається питання заборони препаратів з групи неонікотиноїдів.

Ацетаміприд вважається найбезпечнішою діючою речовиною, що використовується для обробки насіння і рослин. Він не накопичується у ґрунті і його залишкову кількість не знаходять у стічних водах. На ринку практично відсутні протруйники для зернових культур з діючою речовиною ацетаміприд. Є тільки один багатокомпонентний інсектофунгіцидний протруйник Рекорд Квадро (карбоксин 170 г/л + епоксиконазол 70 г/л + імідаклоприд 100 г/л + ацетаміприд, 100 г/л).

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ