Точка зору

Про збиральну кампанію і системний підхід

Андрій Загорулько
директор ТОВ «Бурат Агро»

Нещодавно до мене в гості завітав друг. Заїхав в офіс. Чекаючи, поки я завершу справи, звернув увагу, що на елеваторі мало машин і спитав:

– Ви що, сьогодні не приймаєте?

– Приймаємо. Працюємо в звичайному режимі.

– А в нас у місті на елеваторі ХХХ завжди довгі черги авто…

Потім ми поїхали на поле, по дорозі проминули ще один елеватор з довжелезною чергою, а на полі зустріли всього лише три автомобілі, які чекали на завантаження (тоді працювало три комбайни).

До чого я це все?

Раніше я вже писав, що цьогоріч у нас найкоротша за останні чотири роки збиральна кампанія. Можна було б списати на низьку врожайність, але й у 2017-му вона була такою ж, а збирання тривало на місяць довше. Нинішнього року система спрацювала дуже продуктивно. Весь ланцюжок – від  комбайнів на полі до приймання на елеваторі.

Зазвичай, коли хочуть оптимізувати ланцюжок процесів та підвищити його продуктивність, роблять дві типові помилки:

1. Починають підвищувати продуктивність кожного локального елемента, замість того, щоб тримати у фокусі всю систему.

2. Беруться оптимізовувати процеси по черзі, починаючи з першого, а не з останнього.

Автор Теорії обмежень говорив, що продуктивність всієї системи визначається продуктивністю найслабшого елемента. Так от, його пошуки мають вестися з кінця.

У процесі збирання урожаю умовний кінець – приймання зерна. Якщо цей процес на елеваторі чи інших місцях зберігання не буде якісним, усе інше просто не зможе забезпечити необхідного результату. Нинішнього року приймання, доробка і відвантаження з елеватора в нас були на найвищому рівні. Це дало змогу вперше відмовитися від додаткових сушок і складів!

Далі – автотранспортна логістика. Часто її роль у процесі збирання недооцінюють. Чомусь вважається, що трохи зайвих авто на маршруті не завадить, «головне, щоб комбайни не стали». Це груба помилка. Система має працювати «в натяжку». У нас нинішнього року була оптимальна кількість авто. Час на полі і час на елеваторі контролювала логістична служба. Було поставлене завдання – не перевищувати 20 хв. Для своїх авто ми змінили систему завантаження (ні, «без черги для своїх» не пропускали). Це дало змогу збільшити вдвічі кількість ходок на маршрутах і майже повністю уникнути скупчення машин.

І наостанок – робота комбайнів. Тут усе  без глобальних змін – полтавських комбайнерів і так в ІМК знають, як надзвичайно продуктивних – із найбільшии виробітком. Тому, щоб повністю розкрити потенціал, запровадили згадані вище вдосконалення. Результат – найбільший добовий виробіток на комбайн (у тонах) за минулі 5 років роботи підприємства. Сподіваюся, наступного року всі заходи будуть не тільки реалізовані, а й покращені і продуктивність системи буде ще вищою.