Точка зору

Працюємо з ґрунтом правильно

Олег Білан
головний агроном ГК «Вітагро» (Рівненська, Хмельницька, Тернопільська області)

Дедалі частіше на Заході України ми спостерігаємо нерівномірність розподілу опадів. У нас може бути «сезон дощів», коли за тиждень випадає понад 100 мм опадів, а потім за місяць-півтора може не випасти й міліметра. Це максимально проявилося цього року, коли ми мали кілька тривалих бездощових періодів протягом року, а влітку вони ще й супроводжувалися аномально високими температурами повітря. За таких обставин постає головне запитання: як зберегти вологу в ґрунті й накопичити її? Відповідь одночасно проста і складна: для цього треба працювати з ґрунтом. Я маю на увазі збільшення кількості органічної речовини в ґрунті, покращення його структури, аерації й вологоутримувальної функції, збільшення кількості агрономічно цінних агрегатів.

Наша компанія вже на цьому шляху: ми рухаємося в бік мінімізації ґрунтообробітку, зменшення кількості проходів техніки по полю, відповідно, зменшення ущільнення ґрунту, застосовуємо органічні добрива з власних ферм і впроваджуємо сидерацію. Плануємо також збільшити обсяги використання біологічних препаратів тощо. Якщо раніше для досягнення високої врожайності ми працювали переважно з потребами рослин, то тепер на перший план виходить ґрунт.  

Нині ми впроваджуємо розширені аналізи ґрунтів. Раніше працювали зі сторонніми лабораторіями. Брали типовий масив ґрунту в межах 1,5-2 тис. га, відбирали там проби ґрунту на 2-3 середньостатистичних полях і відповідно до цього коригували системи живлення. А цього року вирішили, що будемо робити аналіз не просто кожного поля, а окремо кожної однорідної зони родючості поля та вже у власній лабораторії, яку створили при заводі з виробництва ЗЗР та мікродобрив. Запустили систему, за якою ми протягом чотирьох років маємо проаналізувати весь масив землі. Цього року плануємо зробити аналіз ґрунту на 19 тис. га. На сьогодні вже відібрали проби з 11 тис. га, які перебувають на етапі аналізу в лабораторії і розробки рекомендацій щодо живлення за зонами продуктивності. Середня сітка у нас виходить на 12 гектарів, але є більші зони, і є менші, залежно від рельєфу поля, від типу ґрунту, індексу вегетації в межах поля. Буває, що в межах одного поля може бути два типи ґрунту.

Відповідно, впроваджуємо диференційоване внесення добрив. Почали з земель на Рівненщині, де більша строкатість ґрунтів і рельєф проблемніший – зі схилами й балками. Тож економічно доцільніше починати звідти. Уже маємо три розкидачі, які можуть диференційовано вносити добрива, сівалки для дифпосіву, оприскувачі для диференційованого внесення КАС.

Працюємо також із кислотністю ґрунтів, зокрема, робимо аналіз для того, щоб потім диференційовано вносити меліоранти, адже вони досить дорогі. Якщо брати звичайне мелене вапно, його треба вносити в межах 8 т/га, а сучасні гранульовані вапнякові добрива для розкислення значно ефективніші, вони мають більшу реактивність (вміст дрібних частинок). Вони активніше працюють, тож їх можна вносити в нормі 3 т/га. В цілому кислих ґрунтів у нас небагато, за передніми аналізами – не більше 12-17%. Більша проблема в нас із лужними ґрунтами. Це якраз південь Рівненщини і північ Хмельниччини, де материнською породою є елювії вапняків, крейда, мергель, карбонатна морена. Там більша потреба в таких добривах як аміачна селітра, сульфат амонію, сульфат магнію. Це досить проблемні ґрунти, з якими тяжко працювати, тому що окремі макро- та мікроелементи блокуються і стають недоступними рослинам. Тому там окремий підхід, зокрема, фосфорно-калійні добрива вносимо лише при сівбі і проводимо дробне підживлення по вегетації азотними добривами.

Підвищення родючості ґрунту, покращення його структури і якості в цілому – все це, звісно, робота не одного року, але це єдиний правильний шлях нині, і що раніше почнемо, то кращий результат матимемо в майбутньому.