Посівна в умовах війни: як оптимізувати процеси

Наявні ресурси, необхідні для посівної, завжди обмежені. В умовах війни ця проблема загострюється. Люди, паливо, посівний матеріал, добрива та ЗЗР – усе зараз у дефіциті. Тому в першу чергу важливо зрозуміти, хто і що є в наявності на підприємстві та на складах постачальників, і відповідно до цього скоригувати план посівної, структуру посівних площ та сівозміну.

Однією з ідеальних культур з точки зору мінімізації витрат є горох – азотфіксувальна культура, що за інокуляції насіння здатна забезпечити себе азотом, швидко змикає рядки, а це дозволяє пригнітити розвиток бур’янів. Відповідно, заощаджуємо на азотних добривах та ЗЗР. Також це прекрасний попередник під озиму пшеницю. Недоліком є доступність насіння та необхідність виходити в поле вже, що за умов війни зробити в більшості наших областей зараз практично неможливо.

Альтернативою гороху можуть бути ранні й ультраранні сорти сої, що за практично ідентичних складових, як і при висіві гороху (відносно низькі потреби в захисті і живленні), має суттєву перевагу – сівбу можна здійснювати, залежно від регіону, до кінця травня. Це дозволяє здійснити мінімальні заходи із закриття вологи та, за потреби, контролю забур’яненості.

Ранні й ультраранні гібриди соняшнику також можна висіяти в другій половині травня, щоправда, потреба в добривах і захисті у них буде вища, ніж у гороху і сої. Тобто за наявної переваги пізнього висіву маємо закрити потребу у живленні і ЗЗР.

Щодо підготовки ґрунту – це складне й індивідуальне питання, особливо з огляду на кількість посівних площ, що не були підготовлені належним чином з осені.

Для тих підприємств, що вже практикують пряму сівбу навесні, єдиною весняною операцією з обробітку ґрунту (за необхідності прибрати бур’ян чи вирівняти) може бути легка культивація або боронування із подальшим висівом ярих культур.

Для підприємств, що розраховували обробляти ґрунт навесні, єдиною порадою буде вирівнювання площ (боронування, культивація чи дискування) і максимальна концентрація на налаштуванні, дефектуванні і, можливо, модифікації сівалок, аби вони були здатні тримати високу якість сівби за складних умов висіву (великий фон пожнивних решток, наприклад).

До того ж за відсутності належного контролю забур’яненості всі інші дії позбавлені сенсу. За наявності на складі ґрунтових гербіцидів – використовувати їх відповідно до технологічної карти. За наявності обмеженої кількості – фокус на площах із відомими проблемами із забур’яненістю та/чи високопродуктивних площах. Питання контролю бур’янів слід вирішувати боронуванням (в ідеалі використовувати штригельні борони по фазі «білої нитки» бур’яну працюючи «по-діагоналі»).

Отже, фокус у контролі забур’яненості перед сівбою, а для кукурудзи це можливо і протягом 2-3 днів після висіву, за відсутності ґрунтових гербіцидів чи можливості їх внесення буде на легкому механічному обробітку. Основний контроль забур’яненості рекомендую перенести на страхову групу гербіцидів.

Щодо безпосередньо сівби, тут є три важливі моменти:

1. Підготовка сівалки. Необхідно виконати перевірку всіх з’єднань, насіннєпроводів і висівних апаратів на предмет фізичних пошкоджень і, за наявності, їх усунути. Наявність посівного комплексу буде беззаперечною перевагою, адже дозволить закрити не лише питання передпосівного обробітку, але й висіву практично всіх культур, крім кукурудзи та цукрового буряка. Щоправда, за відсутності страхових гербіцидів суцільна сівба соняшнику може суттєво програти сівбі з широким міжряддям, де залишається можливість контролювати забур’яненість механічно. Збільшення норми висіву сої дозволить швидше зімкнути рядки, проте це все одно не дасть змоги ефективно контролювати бур’яни. Широкорядний посів цієї культури за відсутності гербіцидів є розумною альтернативою.
2. Норма висіву. За поточних умов варто дотримуватися мінімально рекомендованих виробниками норм висіву для кожної з культур, що дозволить суттєво заощадити на насіннєвому матеріалі. При цьому важливо пам’ятати – найкращий результат за зменшення норми висіву досягається за якісної сівби якісного (!) насіннєвого матеріалу.
3. Швидкість висіву. Умови весни 2022 року спонукатимуть агропідприємства збільшити швидкість висіву. На жаль, результат збільшення швидкості, особливо на непідготовлених до цього сівалках, завжди негативний. Використання посівних комплексів забезпечує якісний високошвидкісний висів. Для широкорядних посівів варто не перевищувати швидкість висіву 8 км/г.

Живлення. Застосування комплексних добрив матиме набагато більший ефект за внесення сівалкою, порівняно із розкиданням чи підживленням пізніше в сезоні. Наявний в комплексних добривах фосфор необхідний рослинам на ранніх етапах їх розвитку, а з огляду на те, що в ґрунті він не рухливий, внесення його розкиданням зменшує концентрацію в кореневій зоні, а по вегетації – робить недоступним для рослин. Щодо калію, враховуючи його незначну рухливість в ґрунті, внесення із сівалкою дасть можливість збільшити концентрацію в кореневій зоні і зберегти його доступним для подальшого використання рослиною.

За використання лише азотних добрив норму варто розділити на передпосівне внесення та/чи внесення із сівалкою та/чи в міжряддя. При цьому сухі добрива на посівах кукурудзи необхідно внести із культивацією до 5 листка. Внесення КАС не має принципових обмежень по фазах внесення на кукурудзі (хіба що варто утриматися від внесення КАС у фазу 7-10 листків (V-6 – V-9) аби рослини не відчули навіть мінімального стресу, а внести до або після цього періоду.

Все буде Україна!