Пізні заморозки: що буде з медодаями й бджолами
Правильна температура має вирішальне значення для розвитку та цвітіння рослин, активності запилювачів (зокрема і бджіл) і можливості ефективного запилення квітів.
Критична температура для пошкодження квіток і зав’язі у більшості рослин ‒ близько -2…-3 °C. Критична температура для бруньок і ранніх пагонів багаторічних рослин ‒ -4…-5 °C. Квіти, зав’язь і молоді пагони плодових дерев за таких температур із великою ймовірністю постраждають. Однорічні трав’янисті рослини, серед яких багато дикорослих медодаїв, що вже почали розвиток, так чи інакше страждають від заморозків вже при +2 °C.
Навіть там, де температура буде вище 0 °C, мокрий сніг може спричинити проблеми: він налипає, а потім тане та сильно охолоджує, особливо на вітрі.
Заморозки під час цвітіння можуть серйозно пошкодити чи знищити квітки. Низькі температури й дрібні гідрометеори ‒ це нелітна погода і для комах-запилювачів, і для пилку. Причому пилок може не прорости або пилкові трубки можуть повільно рости при температурі нижче 10 °C.
Тож шкода раннім медодаям, початковий розвиток і цвітіння яких припали на заморозки, особливо низькотемпературні та тривалі, буде точно.
Постраждає також розвиток бджолосімей, і найбільше ‒ дві групи.
Перша ‒ бджолосім’ї, які погано перезимували й надмірно ослаблені (здебільшого через кліща варроа і низьку підготовку до зими). Якісно обробляти сім’ї від кліща при підготовці їх у зиму потрібно вміти. Це ‒ трудомістка й витратна за часом і коштами процедура. Тому багато бджолярів, особливо початківців і аматорів, виконують її не завжди якісно. Не всі можуть дозволити собі якісні препарати і не всі знають, як правильно обробляти в межах органічних практик.
Друга типова група постраждалих ‒ бджолосім’ї, які активно стартували через ранню теплу погоду (чи навіть затеплу зиму) й мають багато розплоду, але при цьому мало меду. Пилок (джерело білка) вони могли наносити, і старт розвитку був. Чим раніше стартували сім’ї (а багатьом бджолярам це подобається), тим більше у них розплоду. Якщо розплід постраждає від холоду, бджоли будуть змушені його вичистити з комірок.
Щоб цього не сталося, у період низьких температур бджоли мусять його обігрівати. Роблять вони це завдяки «вібраціям» ‒ фактично за рахунок тепла, що утворюється в їхньому тілі при розщепленні глюкози. Доглядає за розплодом в цей час обмежена кількість зимувалої бджоли. Тривалий обігрів призводить до її передчасного зношування.
Але це ‒ не головна проблема. Важливіше те, що за обігріву розплоду під час заморозків бджоли споживають підвищену кількість корму. А от нектару (джерела вуглеводів) у природі в ранній весняний період майже немає. Зокрема, до настання холодів його взагалі не було. Тому бджоли можуть покладатися лише на запаси корму в гнізді, що залишилися після зими, або на підгодівлю від бджоляра.
Багато пасічників намагаються викачати з вулика максимум меду, а підгодовують замість нього цукровим сиропом. По-перше, сироп або цукор треба купити ‒ а це витрати. По-друге, для бджоляра важливо, щоб сироп, згодований на зиму, був повністю використаний комахами до початку товарного медозбору, бо інакше мед не пройде лабораторні аналізи. Тому всі намагаються мінімізувати зимову підгодівлю.
На пасіках, де бджоли зимують у зимівнику при стабільній температурі, витрата фуражу нижча і точно передбачувана. Тому бджоляру легко спланувати витрати фуражу за зиму і забезпечити гарантований запас, необхідний для весняного розвитку. До того ж, постійна температура зимівника дозволяє знизити втрати бджіл і, що дуже важливо, уникнути фальстарту через теплу зиму.
А ось на тих пасіках, де бджоли зимують на вулиці, пасічники можуть сильно помилитися, намагаючись заощадити на фуражі. Передбачити точно погоду не можна. У разі несприятливої погоди взимку (тривалі відлиги, коли може розпастися клуб і навіть з’явитися розплід) і навесні (пізні заморозки після початку активного розвитку бджолосім’ї та появи розплоду) витрата фуражу буде суттєво вищою. Якщо дефіцит корму пасічник виявить вчасно, то встигне підгодувати бджіл. А якщо ні…