Агрономія
Головне:
Точка зору

Підґрунтове крапельне зрошення – інвестиція на роки

Володимир Матросенков
засновник ФГ «СВАМ» (Запорізька обл.)
Поділитись:

Облаштування підґрунтового поливу потребує значних інвестицій, на рівні 3,2–3,5 тис. доларів на гектар. Це втричі більше за витрати на поверхневе крапельне зрошення. Однак у таких вкладень є істотні плюси. Ти витрачаєшся один раз на десяток років, а не щороку, як за поверхневої системи. Немає потреби щосезону інвестувати в нові трубки чи стрічки, наймати робітників, які будуть розкладати кілометри поливних мереж полем. Це не лише гроші, а й час.

Ми сіємо гібриди із великим ФАО, які збираємо в жовтні. Після цього треба видалити з поля поливні системи й встигти зорати (на ділянках із поверхневим поливом ми оремо). На «підземці» таких проблем немає. Крім того, завдяки «підземці» ми отримали істотну економію води, адже такий спосіб поливу виключає поверхневе випаровування вологи: на поверхні ґрунту її немає, але кореневій системі рослин води достатньо.

Також серед плюсів – більше можливостей для внесення добрив. Завдяки підґрунтовому поливу ми можемо вносити аміачні добрива прямо через трубку. При цьому поживний розчин потрапляє одразу в зону розвиненої кореневої системи й добре засвоюється рослинами. У такий спосіб можна активно впливати на розвиток рослин протягом усієї вегетації.

Ми запровадили поверхневе крапельне зрошення на кукурудзі ще сім років тому. Нині маємо 400 га на поливі, з них 260 га за останні три роки обладнали підґрунтовим крапельним зрошенням, решта 140 га поки на поверхневому. Проєктні роботи й монтаж системи як наземного, так і підґрунтового поливу для нас виконала компанія «Іррігатор Україна».

Спершу вирішили спробувати підґрунтовий полив на площі 90 га. Результат сподобався. Кукурудза дала істотну прибавку врожаю, а витрати води були меншими. Тоді стали далі масштабувати проєкт.

Оскільки підґрунтовий полив – це інвестиція на кілька років наперед, фермери часто сумніваються в доцільності його впровадження. Адже ринок землі сільгосппризначення поки не відкрито, лише одиниці виробників мають великі земельні масиви у власності, тож не хочуть ризикувати.

Перед початком проєкту ми ретельно зважили всі нюанси. Я вважаю: якщо фермер має договори оренди хоча б на 10 років, то істотних ризиків немає.  За цей час інвестовані кошти будуть повернені з дивідендами за рахунок збільшення врожайності. Для нашого господарства проблемою є те, що прокладену іригаційну систему неможливо використовувати як заставне майно в банку, під яке можна було б взяти кредит. Якби така можливість була, ми могли б далі активніше розвивати інфраструктуру.

Ще один момент, який хвилює виробників: якими культурами буде лімітована сівозміна на полі з підґрунтовим зрошенням, адже схема закладання трубок стала. Її неможливо змінити чи відкоригувати. Ми поки лише вивчаємо це питання, адже досвіду впровадження подібних систем у великих масштабах в Україні вкрай мало.

Я вважаю, що безпрограшний варіант –– висів на такому полі кукурудзи в монокультурі. Рентабельність дозволяє. Це резервний план, але ми на ньому не зупиняємося.

Якщо спостерігати на одному полі за посівами кукурудзи, частина яких вирощується на підґрунтовому, а інша частина –– на поверхневому зрошені, то процес вегетації на підґрунтовому зрошенні протікає довше, розвиток рослин за фенофазами триваліший. Це за умови, що ділянки посіяні в один день однією партією насіння. Причина в тому, що на «підземці» рослина активно запускає коріння в глибші горизонти порівняно з поверхневим поливом. Відповідно, їй треба більше часу на розвиток кореневої системи, вона довше восени стоїть у полі зеленою, але й віддачу врожаю дає більшу.

Минулого року врожайність зернової кукурудзи на підґрунтовому поливі в нас дещо просіла й становила 15,4 т/г у заліковій вазі. На деяких ділянках отримували до 20 т/га. Будемо працювати над вдосконаленням технології, адже важливий не лише полив, а й гібриди, техніка, спосіб обробітку ґрунту, живлення й купа інших факторів. Хочемо досягти стабільного результату 18–20 т/га.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ