Озима пшениця після зими: які перспективи
Під урожай 2026 року ми посіяли 450 га озимої пшениці, що становить чверть усіх посівних площ господарства. Станом на сьогодні вже двічі відбирали моноліти для відрощування, аби оцінити, як перезимували посіви. Перше відрощування показало досить оптимістичну картину, але за результатами другого, яке проводили наприкінці зими, вже стало зрозуміло, що певні втрати все ж будуть.
За нашими оцінками, незначне випадіння посівів у межах 10–15% можливе як через морози, так і через підтоплення. Погодні умови взимку складалися так, що спочатку були сильні морози практично без снігового покриву, і земля досить сильно промерзла. Згодом випав сніг, настала плюсова температура, і він швидко розтанув, але ґрунт залишався промерзлим і не міг вбирати вологу. У результаті вода почала стікати в низини. Наші поля здебільшого рівні, однак подекуди утворюється так званий ефект «блюдця», коли вода накопичується в окремих пониженнях. У таких місцях практично зі стовідсотковою ймовірністю буде випадіння посівів пшениці, і ці ділянки доведеться пересівати (таких площ близько 5%).
Якщо ж говорити про стан посівів у цілому, то основна маса пшениці увійшла в зиму у фазі 3–4 листків, тобто на початку кущення, що вважається оптимальною фазою для перезимівлі. Лише найпізніші посіви мали фазу 2–3 листків, але загалом ситуація була цілком прийнятною.
Щойно дозволять погодні умови, ми плануємо розпочати підживлення пшениці аміачною селітрою. Норми внесення визначаємо залежно від стану посівів. На слабших посівах у більш продуктивних зонах можемо застосовувати підвищені норми добрив, тоді як на добре розвинених посівах або в менш продуктивних зонах, навпаки, зменшуємо їх. У середньому норма становить близько 200 кг/га селітри.
Поки що зони продуктивності визначаємо в ручному режимі: ведемо облік урожайності та добре знаємо потенціал кожного поля. Наприклад, є поля, розташовані в низинах, де заморозки завдають найбільшої шкоди. Або ж поля на пагорбах із легкими ґрунтами, які погано утримують вологу — там продуктивність, звісно, нижча. Усі ці чинники ми враховуємо під час формування технологічних карт. Водночас маємо в планах зробити картографування врожайності, щоб максимально точно визначати зони продуктивності та ще точніше керувати технологією.
Багато уваги також приділяємо якості посівмату. Основу посівів становить сорт Кліматіка, далі за площами — Депот, Соліндо та Піруета. Ми купуємо еліту або першу репродукцію, щоб згодом розмножити його і використовувати для висіву протягом наступних кількох років. Такий підхід дозволяє суттєво економити на посівному матеріалі. Водночас насіннєві посіви потребують значно більш уважного догляду і відповідної технології вирощування. Якщо товарні посіви іноді можна захищати за мінімальною схемою, то насіннєві необхідно максимально якісно захистити, щоб насіння не було заражене хворобами чи пошкоджене шкідниками.
Після збирання врожаю насіння обов’язково перевіряємо в лабораторії. Я завжди здаю зразок насіння на аналіз, де визначають його посівні якості. За результатами отримуємо сертифікат із відповідними характеристиками та висновком про придатність до висіву. Це стандартна процедура, яка дає впевненість у якості власного насіннєвого матеріалу. І за весь час моєї роботи в господарстві ще не траплялося випадків, коли наше насіння не відповідало необхідним посівним стандартам. Це, на мою думку, найкраще підтверджує, що системний підхід до вирощування насіннєвих посівів і уважне дотримання технології повністю виправдовують себе.