Озима пшениця після соняшнику: особливості технології
Під озиму пшеницю ми традиційно відводимо третину площ – 900-1000 га, а під урожай-2025 засіяли нею 1300 га. Нині завершується фаза кущення озимої пшениці і посіви у доброму стані, попри значний дефіцит вологи у верхньому шарі ґрунту. Продуктивних опадів у нашому регіоні не було майже три місяці, тож рослини використовують вологу, яка була накопичена раніше.
Озиму пшеницю зазвичай сіємо після попередника соняшнику, незалежно від того, за якою технологією його вирощуємо (в останні три роки це технологія Clearfield). Багато уваги приділяємо підготовці посівмату озимої пшениці. Насіння проходить у нас калібрування, при чому ми не зважаємо на кількість відходів. Наприклад, у 2023 році за деякими сортами отримували відходу до 60%, а частка насіння становила 40%. Але це виходить дуже якісне насіння, яке затарюємо в беги, після чого воно більше не торкається землі аж до висіву, відповідно, туди не потрапляють сміття, пил та шкідники.
Ніколи не економимо на препаратах для протруювання, обираємо лише відомих перевірених виробників. І обов’язково в баковій суміші для протруювання в нас має бути інсектицид, попри те, що пшеницю висіваємо по соняшнику, з яким вона не має спільних шкідників, і навіть якщо на полі 2-3 роки не було пшениці, і поряд її також немає. Крім того, обов’язковим елементом технології в нас є додавання мікродобрив у бакову суміш для протруювання.
З посівом ми як правило вносимо NPK у формі 10-26-26 або 8-24-24 нормою 100 кг/га. Сівалка в нас обладнана таким чином, що маємо змогу вносити рідкі стартові добрива. Проводили експеримент: коли стартові добрива додавали до 100 кг/га NPK, отримали прибавку врожайності пшениці близько 4 ц/га (а на озимому ячменеві прибавка врожайності сягала і 9 ц/га). А коли на наступний рік були в гіршій фінансовій ситуації, вирішили трохи зекономити і взяли половину норми – до 50 кг/га NPK додали повну норму стартового добрива, і це не спрацювало – прибавки урожайності не отримали.
Сіємо озиму пшеницю з міжряддям 17,5 см, а стійки для внесення добрив у нас розташовані на відстані 35 см одна від одної, відповідно добрива вносяться у зону міжряддя між двома рядками. Бували роки, коли 50% добрив ми вносили у міжряддя, а 50% – у рядок.
Під весняне підживлення озимої пшениці одноразово вносимо КАС-32 ін’єкційно агрегатом АПІ-9 CULTAN нормою 200 л/га і до нього додаємо 10% від норми тіосульфату – здебільшого для того, щоб понизити температуру кристалізації КАС. Адже як правило купуємо КАС його восени, коли на нього найнижча ціна. Також після збирання соняшнику перед сівбою озимої пшениці зазвичай вносимо азот для того, щоб активізувати мікрофлору в ґрунті й позбутися післядії препаратів Clearfield.
Під сівбу озимої пшениці застосовуємо вертикальний обробіток ґрунту агрегатом SALFORD RTS I-2100 і одразу після цього висіваємо її сівалкою HORSHC Focus 6TD, яку застосовуємо для сівби всіх культур. Сіємо неглибоко – на 2-3 см, незалежно від вологості ґрунту, хоча як правило під час сівби озимої пшениці ґрунт у нас сухий. Сіємо мілко також і тому що після дощу зазвичай глибина залягання насіння збільшується.
Аби диверсифікувати ризики, зазвичай вирощуємо щонайменше 10 сортів озимої пшениці. Українські сорти сіємо нормою 4,5 млн насінин на гектар, а іноземні – нормою 4 млн. Сівба озимої пшениці в нас стартує не раніше 15 вересня, а найпізніший посів був 10 жовтня (починаючи десь із 1 жовтня можу збільшувати норму висіву на 10%). Але, як показує мій досвід, на врожайність озимої пшениці більше впливає сорт, аніж строки сівби.