Овочівництво після холодної весни: виклики і стабілізація

Цьогоріч овочівники працювали в особливо складних умовах. Весна виявилася холодною, бракувало світла, а 19 травня в багатьох регіонах ще були приморозки. Через це фермери масово пересівали кабачки та кавуни, розсаду перців висаджували пізніше, ніж зазвичай. У результаті масове плодоношення баштанних та перців зсунулося на два тижні, а в кінці серпня, коли ринок наповнився продукцією, ціна різко впала.

Фермери закупили чимало насіння баштанних, але через примхи погоди часто не могли отримати плоди потрібного калібру. Постраждали і ті, хто працював за традиційними схемами – із сортовим насінням і прямим посівом на богарі, і ті виробники, що інвестували у гібридне насіння, розсаду та крапельне зрошення. Але останні отримали якісну продукцію та вищу урожайність, ніж при використанні сортового насіння.

Не краща ситуація була з цибулею. Через пізні строки сівби та подальшу спеку рослини не змогли повністю сформуватися, цибуля в багатьох фермерів вийшла дрібнішою від запланованої. Додатково дошкуляли трипси. Водночас професійні господарства завдяки сучасним технологіям і засобам захисту втримали врожайність, тож ринок цибулею буде забезпечений.

Серйозні проблеми торкнулися і ґрунтового огірка. У супермаркетах ціна підскочила до 50–60 грн/кг, але сезон триває не більше двох тижнів. Урожайність знизилася через попелиць і трипсів, проти яких фермери вже перепробували всі можливі «коктейлі». Якщо раніше плодоношення тривало близько двох місяців, то тепер зберегти довгий сезон не вдається. Це вдарило і по підприємствах, які займаються засолюванням огірків, і по домогосподарствах. Додатково проблема з робочою силою змушує багатьох фермерів переходити на культури з одноразовим збиранням. На тлі цього все більше виробників віддають перевагу тепличному огірку: врожайність стабільніша, а ціна стимулює.

Загалом ринок овочів після кількох років коливань поступово вирівнюється. Великі господарства працюють за стабільними контрактами з торговельними мережами, менші орієнтуються на локальні ринки. Виробники активно застосовують сучасні технології, засоби захисту й якісне насіння, що створює підґрунтя для стабілізації й наступного року.

Разом із тим споживачі відкриваються до новинок. Спаржа, батат чи артишок уже не дивина на ринку, хоча обсяги їх виробництва будуть невеликими. Попит на нові культури підживлюється бажанням людей у час війни знаходити щось свіже й незвичне.

Клімат теж змінює розстановку сил. Якщо раніше перець і цибуля вважалися південними овочами, то нині їх успішно вирощують по всій Україні.