Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Точка зору

Очікуємо перевиробництва спаржі, але закладаємо нові ділянки

Євген Харлан
директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія»
Поділитись:

Наше господарство спеціалізується на вирощувані лохини, площа якої становить понад 100 га. На плантацію спаржі припадає лише 16 гектарів, але це спаржеве поле є найбільшим в Київській і Житомирській областях. 

Вибір другої культури для нас не був випадковим. Виявилося, що на наших землях є місця, вразливі під час весняних і осінніх приморозків. Якщо посадити на них лохину, бруньки щороку зазнаватимуть шкоди, а от спаржа більш витривала, епізодичне зниження температури для неї не критичне. До того ж вона дає найперший у сезоні врожай і, щоб зібрати його, завжди є вільні руки. 

У позаминулому році ми засадили кілька гектарів якісними голландськими саджанцями. Урожайність отримали добру – понад 1 т/га, що навіть краще, ніж обіцяли консультанти. Решту плантації (80% від загальної площі під спаржу) заклали минулого року й очікували на урожай не гірший, але цьогорічна холоднеча і дощі в квітні й травні порушили плани. Спаржа показала урожайність утричі нижчу – 300 кг/га. Вона доволі витривала, проте рушає в активний ріст за температури 10 °С, яка тримається мінімум три доби поспіль. А що ми бачили цього травня? Щотижня траплялася ситуація, коли стовпчик термометра вночі опускався до 4–5 °С, одного разу навіть до нуля, а спаржа – це 90% води. Підмерзаючи, пагони перетворюються на некондиційну продукцію.

Проте погода – це стихія. Вона не повторюється з року в рік. У цілому успіх справи залежить від грамотності самого виробника.

Я прогнозую, що за кілька років в Україні можливе перевиробництво спаржі. Вже є такі аграрії, які планують закладати до 100 гектарів цього овочу.

На перший погляд, від спаржі – самі переваги. Виробник бачить, що ціна на спаржу тримається висока: 90–100 грн/кг – на недороблену, 190–220 грн/кг – на миту, сортовану й паковану. На товарну продукцію від посадки треба чекати рік: навесні посадив – наступної весни отримав. За умови вартості закладання одного гектара спаржі в 10 тисяч доларів, окупність становить два-три роки. Однак зазвичай виробники не враховують потреби в додаткових інвестиціях: для спаржі критично важливо забезпечити крапельний полив під час вегетації, а після збирання – швидке охолодження. Украй бажано ще й мати лінії для миття й сортування. 

В умовах перевиробництва у виграші будуть не ті, хто розраховував на ціну 200 грн/кг, а хто орієнтувався на 100 грн/кг та інвестував у полив, холодильник і доробку.

Про зовнішній ринок при цьому не йдеться. Розраховувати можна лише на внутрішнього споживача. Закордонний ринок і без того перенасичений своєю місцевою продукцією, ще й удвічі дешевшою за українську. 

Незважаючи на прогнози щодо можливого перевиробництва спаржі в Україні в найближчі роки, ми в «Нікдарії» плануємо площі під цією культурою збільшувати. Певність дає нам те, що ми добре підготувалися до будь-якого розвитку подій. Про збут у нас є домовленість із майже всіма українськими торговельними мережами, де цього сезону 450-грамові пучечки їхнього виробництва продавалися по 100 гривень. Через деякий час, крім зеленої і фіолетової спаржі, будемо вирощувати ще й білу, яка культивується в гребенях під плівкою.

До речі, мене часто питають, яким має бути пагін у діаметрі. Це залежить від смаку. Хтось тоненькі пагони вважає делікатесом, хтось – некондицією. Арабам ніжні пагони, невеличкі в діаметрі, смакують більше. Називають вони їх аспарагус бейбі. В Європі, як правило, споживають товстіші пагони – 1–1,5 см. Ми вдома теж споживаємо тонкі пагони, такими вони бувають у перші роки вирощування. Навесні готуємо спаржу часто, бо вона смакує до будь-якої м’ясної, рибної чи грибної страви. Окрім того, що це смачно, спаржа виглядає гарно й апетитно. Після бланшування впродовж двох хвилин в окропі (вода має кипіти) спаржа зберігає колір, особливо, якщо після гарячої води остудити її в холодній. Вишуканого смаку вона набуває, коли мої друзі готують її в карамелізованому сиропі. Коли збираємо пагони на полі, їмо їх просто так, сирими. Для родини трохи спаржі заморожуємо на потім. 

Тоді як традиційно сезон спаржі розпочинається в перших числах травня і триває 50–60 днів, цього року через погодні умови він посунувся на один-два тижні вперед, ще й закінчився раніше. Тож будемо чекати нового сезону врожаю в наступному році.

Поділитись: