Новий український садівник, як правило, — інвестор з іншого бізнесу

Останні 10 років у садівництво та овочівництво приходять городяни. Це люди, що мають інший бізнес, досить успішний. Вони диверсифікують свої ризики, вкладаючи в сільське господарство.

Як правило, утворюють компанію, наймають на роботу керівника, агронома та інвестують кошти з інших бізнесів. Це може бути фармакологія, медицина машинобудування, хімічна промисловість, банківська сфера.

Рід попередньої діяльності інвестора мало впливає на успішність бізнесу. Успішними стають ті, що краще контролюють процеси і від початку краще їх прописали.

Є й інший різновид нового фермера. Це людина, що працює в місті, але живе в сільській місцевості. Вона збудувала собі дім за містом, і хоче зробити собі такий запасний варіант, своєрідний “золотий парашут” — зробити бізнес тут.

Як правило, це не дуже масштабний бізнес. Можуть починати вирощувати ягоди на 10 сотках, на півгектара, потім докуповувати сусідський город, потім шукати ще якусь землю. Підприємства, що реально працюють мають площу від півгектара до трьох гектарів. Вони належать топ-менеджерам компаній, які паралельно створили собі невеликий сільськогосподарський бізнес.

Перший тип великих інвесторів орієнтуються на культури, які зараз в тренді й швидко дають прибуток. Як правило, комбіновані насадження: обов’язково суниця садова або полуниця альпійська, лохина та малина. Хтось спеціалізується на рідких культурах. Також вкладають інвестиції в обліпиху, і цей тренд буде на зльоті. Пробують жимолость, але бояться обпалитися. Але цей бізнес має місце і за ним теж майбутнє.

Також у тренді горіхи. У поїздці Західною Україною мене вразили масштаби насаджень. Важливо дочекатися горіхів, побачити якої вони будуть якості, як їх зможуть зібрати та реалізувати. Горіховий бізнес в Україні є, і в нього теж є своє майбутнє.