Головне:
Точка зору

Нова бізнес-модель: прозорість, партнерство, прибуток

Інна Мєтєлєва
заступник голови правління корпорації «Сварог Вест Груп»

 

Світ стає прозорішим у всіх аспектах: інформаційному, фінансовому, операційному, ментальному. Не останню роль у цьому зіграв Едвард Сноуден та відомий скандал Panama papers. Виникають відкриті платформи розробки програмного забезпечення, різні бізнес-моделі спільного використання будь-чого (co-sharing). У цей тренд органічно вписуються і різні кооперативи, в яких інформація від всіх його членів, а часто й покупців, партнерів та контрагентів, є відкритою. Яскравий приклад — компанія Tesla та її засновник Ілон Маск, що відкрив усі свої технологічні патенти й розробки електроавтомобілів.

 

Перебуваючи в авангарді змін, фінансові інституції вимагають все більшої прозорості від своїх клієнтів — деякі банки припиняють роботу з офшорами, відмовляють клієнтам у відкритті рахунків із сумнівними (на їхню думку) юрисдикціями, потребують інформації про пов’язаних осіб/бізнеси та походження капіталу.

 

Українська реальність набагато суворіша. Ліквідація багатьох фінустанов, що надавали кошти недостатньо прозорому бізнесу (який, однак, працює). Підвищення відсоткових ставок із різким посиленням вимог до позичальника. Дефолт або серйозні фінансові проблеми у кількох найбільших гравців сектора. Зміни в оподаткуванні. Скорочення лімітів на українські філіали з боку міжнародних банківських груп… Перелік накопичених проблем дуже великий. І це зовсім не виправдовує банки та позичальників — завжди є чесні та не дуже. По обидва боки барикад. Замість шукати історичних виправдань, гадаю, час змінити підходи, працювати над новими механізмами і досягати компромісу. Малим та середнім позичальникам складно виконати всі нові вимоги в стислий термін (хоч би як їм цього хотілося), а великим — тим паче. Першим заважає відсутність досвіду, другим — негнучкість до змін корпоративної машини. У виграші лише ті, хто має серйозний напрацьований роками запас довіри («здатність домовлятися»). Банкам треба спростити бюрократичні формальності, та «стати ближчими» до клієнта. Окремі фінустанови на цьому роблять акцент у рекламі, і це є предметом дискусій на зустрічах банків, страхових компаній та бізнесу. Позичальники, своєю чергою, повинні ставати прозорішими та глибоко розумітися у власному бізнесі, якщо вони цього досі не зробили.

 

На жаль, до «повного взаєморозуміння» ще далеко. Агро бізнес — складна галузь д ля банків. Найпростіша формула «земля + насіння + сонце + вода + добрива + техніка = прибуток» має безліч нюансів та варіацій, осягнути які фінустановам не під силу через відсутність у більшості з них якісної агроекспертизи, зокрема оцінки агроризиків. Деякі беруть на роботу агроекспертів, здатних оцінити бізнес з операційної точки зору, оскільки для банкірів та фінансистів це «непроглядний ліс».

 

А що ж може запропонувати бізнес? Незважаючи на засилля різних програм із автоматизації всього на світі, комплексних рішень не так уже й багато. Кожна відносно велика агрокомпанія розробляє свою систему обліку/керування. Однак далеко не всі готові дати доступ до неї партнерам. Причини різні: від «скелетів у шафі» до банальної недовіри, яка, на жаль, має певне підґрунтя. «Сварог Вест Груп» спільно з партнером «HTI» працює над системою управління ARGO, яка дозволяє забезпечити ефективну та прозору роботу бізнесу в онлайн-режимі для акціонерів компанії. Інструмент стає цікавим і партнерам, оскільки дає змогу контролювати спільну діяльність та забезпечувати прозорість операцій. Відтак — зростає інтерес до партнерства, а разом із тим поліпшуються умови співпраці з фінансовими інститутами, страховими компаніями, постачальниками виробничих ресурсів та трейдерами. Ця система може сприяти ефективній та прозорій співпраці на рівні фермера, кооперативу, агрохолдингу та їхніх фінансово-комерційних партнерів.

 

Сучасні технології, інтегровані з обліковими системами, здатні допомогти розрубати гордіїв вузол між фінансово-страховими інститутами та агровиробниками, одночасно заощадивши фахівцям значну кількість часу, який аграрії можуть спрямувати на опанування фінансів, а фінансисти — агрономії. Однак для цього також потрібна довіра, кооперація, прозорість та спільне використання знань.

 

Журнали