Точка зору

Небезпечні вірусні хвороби картоплі

Ольга Вишневська
завідувачка відділу добазового, базового насінництва і діагностики Інституту картоплярства НААН

В умовах України зниження врожайності картоплі внаслідок вірусних хвороб в середньому складає 30–60 %, за ураження Y-вірусом картоплі – 40–90 %, М-вірусом – 25–40 %, вірусом скручування листків картоплі –30–90 %. Залежно від симптомів та впливу на рівень урожайності картоплі вірусні хвороби поділяються на легкі та тяжкі. Легкі викликають втрати врожаю о 10-15%, то тяжкі – до 90%.

Найнебезпечнішим та найбільш поширеним на картопляних полях зі всіх збудників вірусних хвороб є вірус картоплі Y (PVY), який здатний утворювати групи штамів, часом в поєднанні з іншими мозаїчними вірусами (PVА, PVМ, PVS). 1% уражених Y вірусом рослин в насадженні зменшує врожайність на 0,18 т/га.

За результатами багаторічних моніторингових досліджень, науковці виявили різке зростання ураження насіннєвої картоплі Y-вірусом. Він проявляється у вигляді зморшкуватої, смугастої та гострої мозаїк. Рослини, вражені зморшкуватою мозаїкою, можуть знижувати врожайність до 90%, смугастою мозаїкою – від 30% до 90%.

Останні 20 років прослідковується присутність в насіннєвій картоплі штаму Y-вірусуNTN, який викликає на бульбах кільцевий некроз. Внаслідок чого пошкоджуються вічка бульб, знижуючи схожість рослин, і ті бульби, що зійшли в полі, виступають джерелами інфікування сусідніх рослин та незаражених раніше партій. Утворені дочірні бульби від інфікованих бульб потрапляють до насіннєвих партій.

Також значне поширення в насіннєвих партіях картоплі має мозаїчне закручування листків картоплі, збудником якого є М – вірус картоплі Зниження рівня врожайності картоплі за ураження картоплі М- вірусом може сягати 40 %.

Вірусні хвороби поширюються векторними переносниками – попелицями, цикадами, жуками, нематодами тощо та контактно – під час механічних обробок посіву, за проведення прочищень персоналом. Тому необхідна лабораторна діагностика кожної партії на наявність збудників та ступеня зараження. Вирішальну роль буде грати ступень вихідної зараженості партії, а не чисельність попелиць.

Чим менший ступінь зараженості насіннєвої картоплі, тим більша відстань між інфікованими рослинами, і тим менша можливість відвідування їх комахами-переносниками: більшість крилатих попелиць пролітає лише над здоровими рослинами.

Щоб зберегти насіннєву картоплю від ураження необхідні:

  • підбір якісних партій насіннєвого матеріалу, максимально вільних від вірусів;
  • використання сортів картоплі, стійких до Y – вірусу;
  • захист від комах-переносників;
  • контроль збільшення чисельності та видового складу переносників – крилатих попелиць;
  • дотримання ізоляції «чистих партій» від заражених 500-2000 м;
  • зменшення проходів с/г техніки по полю з метою зниження травмування рослин;
  • лабораторний контроль виробленого насіння у післязбиральному;
  • період методом пророщування бульб та проведення імуноферментної діагностики.