Не час для кризи

 

У пшениці найгірший період уже практично позаду, а позитивні цінові перспективи кукурудзи можуть бути обмежені серединою березня У Мінагрополітики проаналізували можливі ризики, які постали перед агросектором через ескалацію конфлікту в Азовському морі.

 

Ринок нечасто перебуває у стані рівноваги. Ціна зростає, віддаляючись від справедливого рівня, щоб згодом пролетіти повз цю саму позначку, але вже рухаючись у зворотному напрямку. І такий стан речей є природним, бо ринок — це люди. А вони, як відомо, схильні до сприйняття світу через призму емоцій. Приклад саме такої ситуації ми й спостерігаємо на товарному ринку нині.

 

Якщо ще рік тому навіть натяк на наближення світової економічної кризи учасники торгів сприймали зі скептичною посмішкою, то тепер майже всі очікують початок скрутних часів ледь не з наступного тижня. Такий настрій, звісно, позначається на ставленні інвесторів до сировинних активів. Починаючи з жовтня, котирування на товарних ринках невпинно знижуються. З огляду на високу кореляцію вартості сільськогосподарських активів і товарних індексів, буде не зайвим, позбувшись непотрібних емоцій, раціонально окинути оком поточний стан і перспективи сировинних ринків.

 

У ведмедів на товарному ринку є одразу кілька потужних причин для панування. Передусім — це слабкість економік країн Єврозони та КНР. Темпи зростання ВВП падають: у Єврозоні — вже чотири квартали, у Китаї — шість. Ситуація погіршується для країн блоку Євро закінченням у грудні періоду м’якої монетарної політики Європейського центрального банку. Відповідно, з наступного року вартість запозичень у Євро зоні почне зростати й ще більше пригнічуватиме економічну активність, яка і без того вже млява. Натомість у Китаї ситуація ще більше погіршується через можливе загострення торговельного конфлікту зі Сполученими Штатами. Якщо очільники країн не знайдуть спільної мови на саміті великої двадцятки в Аргентині, то, найімовірніше, з 1 січня 2019-го США введуть у дію 25% мита на половину імпортованих товарів із Китаю. Зважте, що країни Єврозони та Китай — це понад третина світового ВВП. Тому, щоб перезапустити їх економіки, потрібно девальвувати національні валюти й зменшити вартість сировинних активів.

 

Підсилює ведмедів і потужний союзник, що грає на їхньому боці, — президент США Дональд Трамп. Він як ніхто інший зацікавлений у низькій вартості сировинних активів й передусім нафти — щоби зменшити інфляційний тиск в американській економіці й відтермінувати підвищення відсоткової ставки Федеральною резервною системою США. Таким чином, низька інфляція й невисока вартість грошей дадуть змогу «посунути в часі» світову кризу за листопад 2020 року (коли мають відбутися чергові президентські перегони у Сполучених Штатах). До слова, в боротьбі за зниження вартості нафти Трампові став у пригоді випадок: принц Саудівської Аравії виявився головним підозрюваним у причетності до організації вбивства опозиційного журналіста. Тож коли Європа почала домагатися справедливого покарання для королівської родини саудитів, президент США натякнув, що готовий усе вибачити, аби тільки зростав видобуток чорного золота та його вартість падала. Як наслідок, із жовтня нафта подешевшала майже на третину, збільшуючи тиск на решту товарних активів.

 

Малоймовірно, що ситуація на товарних ринках незабаром зміниться, але вже є промені надії. Передусім — девальвація євро не дає економікам країн блоку відчути зменшення інфляційного тиску завдяки зменшенню вартості нафти. Як наслідок, інфляція в зоні євро зростає з початку 2018 року й уже досягла позначки 2,2% рік до року. Високі темпи підвищення цін мають примусити Європейський центральний банк оголосити про завершення періоду підтримки економіки інструментами м’якої монетарної політики. Вже згодом, наприкінці першого кварталу, ринок почне обговорювати ймовірність підняття відсоткових ставок у зоні євро для боротьби з інфляцією, що дуже позитивно впливатиме на обмінний курс. Міцніше євро — це, відповідно, слабший долар, а відтак більший інтерес інвесторів до товарних ринків й активів країн, що розвиваються. Звісно, що для реалізації цього сценарію економіка Єврозони має досягти дна ще до другого кварталу.

 

Крім того, стимул від зменшення корпоративних податків уже не зможе підтримати економіку США наступного року. Натомість зростання вартості запозичень і високі ціни через надзвичайно низький рівень безробіття у США уповільнюватимуть темпи економічного зростання. Це ще одна причина для слабшого долара.

 

І хоча марно сподіватися на значне цінове ралі на товарних ринках без залагодження торговельної суперечки між США та Китаєм, проте з початком весни варто очікувати на певну стабілізацію ситуації на ринку сировинних активів. Це дуже важливо для майбутньої вартості кукурудзи. Для порівняння: найгірші часи для пшениці вже практично позаду. Їй залишилося протриматися під тиском близько місяця — через активний вихід на ринок пшениці з Південної півкулі. Вартість аргентинської пшениці постійно знижувалася протягом листопада, відбираючи ринки в конкурентів. Проте незабаром обсяги експорту аргентинської й австралійської пшениці, досягнувши максимуму, почнуть знижуватися. Натомість українська — із січня експортуватиметься активніше. Зважаючи, що пшениці у світі до літа вже більше не стане, її вартість із середини грудня має зростати, і цей тренд зберігатиметься аж до нового врожаю.

 

 Позитивні цінові перспективи кукурудзи (хоча вона теж має добрі підстави для помітного зростання із середини грудня) можуть бути обмежені серединою березня, коли на ринок вийде рекордний урожай аргентинського врожаю. Згодом ринок почне перейматися потенційним збільшенням посівних площ під американською кукурудзою та великим урожаєм у Бразилії влітку. Тому з початком весни кукурудза потребуватиме оптимістичнішого настрою на товарних ринках.