Головне:
Точка зору

Напередодні часу продавців

 

Ситуація в економіці Сполучених Штатів поточного року грала на користь товарних ринків. Стале економічне зростання збільшувало попит на робочу силу й рівень безробіття невпинно знижувався, досягши позначки 4,1% у жовтні. Рівень оплати праці, хоча й не так швидко, як того хотіли б у ФРС, але зростав протягом року на рівні 2,5%. У поєднанні з усе ще низькою вартістю кредитів вони створювали сприятливі передумови для зростання внутрішнього попиту. І хоча завантаження промислових потужностей перебуває на низькому рівні (77%), та, як наслідок, бізнес без труднощів збільшує виробництво для задоволення попиту, що зростає. Однак дорожча вартість робочої сили, зростання вартості сировини та кредитних ресурсів роблять свою справу — підприємства піднімають ціни.

 

Інфляція, починаючи з червня, помітно пішла вгору. Саме із цього місяця почалося ралі на товарних ринках. Інвестори, хеджуючи ризики втрати купівельної спроможності своїх накопичень, почали активно купувати товарні активи. Із середини червня по грудень вартість товарних активів зросла на близько 20%.

 

Утім, свято на товарних ринках пройшло повз сільськогосподарські активи. Котирування кукурудзи та пшениці все ще коливаються близько своїх серпневих мінімумів, не виказуючи жодного бажання зростати. Складається враження, наче інвестори ігнорують зернові. На відміну від енергетичних активів, промислових або дорогоцінних металів зернові є дуже сезонним активом. З липня й до кінця року збирають урожай у різних частинах світу, й тому пропозиція товару найбільша саме у цей період. Протягом нетривалого періоду, з липня по жовтень, на ринок одна за одною виходить пшениця шести з восьми найбільших експортерів: України, Росії, Європейського Союзу, Канади, Сполучених Штатів і Казахстану. А з листопада до них долучаються Австралія й Аргентина. Це ринок покупців. Вони можуть крутити носом і визначати прийнятну для них ціну.

 

Цей період особливо набуває ведмежих рис у ті роки, коли жодна з країн не потерпала від посухи, як це фактично сталося поточного року. Добрі врожаї в першій групі країн на тлі рекордного врожаю пшениці в Росії примушують виробників боротися за експортні ринки збуту й знижувати ціни. Якби не загальне зростання на товарних ринках, пшениця мала б усі підстави впасти до рівня цін 2006 року!

 

Однак для зернових не все так песимістично. В період із січня по червень продавці поступово починають дедалі впевненіше диктувати ринку свої умови. Цього року жертвою спекотливої погоди стала Австралія. Згідно з листопадовим прогнозом Міністерства сільського господарства США (USDA), виробництво пшениці в Австралії має скоротитися з 33,5 млн тонн минулого року до 21,5 млн тонн поточного маркетингового року, а в Аргентині з 18,4 до 17,5 млн тонн відповідно. Таким чином, пропозиція пшениці з Південної півкулі, що найактивніше виходить на ринок у грудні-січні, має суттєво скоротитися проти минулого року.

 

Загальне зниження пропозиції пшениці з Південної півкулі на 6,7 млн тонн створює передумови для поступового зростання експортної вартості пшениці з України починаючи з другої половини січня. Додаткову допомогу має надати міцне євро, що знижує конкурентоспроможність

європейської пшениці та низькі зимові температури, що ускладнюватимуть експорт російського збіжжя через мілководні азовські порти.

 

Кукурудза має відчути полегшення із середини грудня. Цього року Бразилія експортує кукурудзу рекордними обсягами. Протягом липня-жовтня після початку збирання другого врожаю кукурудзи бразильці відвантажили на експорт 18,4 млн тонн кукурудзи. Це абсолютний історичний рекорд, що на 10,8 млн тонн перевищує тогорічні обсяги експорту у цей самий період! Саме падіння вартості бразильської кукурудзи вибило з ринку головних конкурентів: США й Україну.

 

Проте вже видно світло й у цьому тунелі. Обсяги пропозиції кукурудзи з Бразилії почали помітно падати, натомість ціна зростає. Бразильська «цариця полів» уже торгується на 4 дол. дорожче за американську й лише на 2 дол. дешевше за українську, відкриваючи простір для зростання цін.

 

Як бачимо, вплив негативних фундаментальних чинників поступово сходить нанівець. І якщо протягом цього півріччя зростання на товарних ринках лише пом’якшувало падіння для зернових, то вже нове зростання вартості сировинних активів, що має розпочатися з кінця лютого, створить передумови для сталого зростання вартості зернових, аж до періоду нового збирання врожаю у світі.

 

Журнали