Головне:
Точка зору

Нагуляний «жирок» розтягнемо на кілька років

Геннадій Гнип
головний редактор журналу «Плантатор»
Поділитись:

 

Подорожчання овочів нинішнього сезону неприємне для споживачів, але грає на руку фермерам-овочівникам. Більшість останніх не поспішає радіти такій ситуації, адже не відомо, на скільки років доведеться розтягувати нагуляний цього року «жирок». 

 

Овочі борщового набору включно із картоплею подорожчали в середньому в 2,6 раза. Це сталося внаслідок дефіциту продукції. Влітку 2018-го в Україні склалися несприятливі погодні умови: у період росту овочів зарядили тривалі й потужні дощі, гради. Цибуля, частково й інші овочі отримали пошкодження, що призвело до масового поширення грибних хвороб. Бажання фермерів зекономити на засобах захисту рослин обернулося значним недобором урожаю. 

 

Друга причина дефіциту овочевої продукції — невелика маржинальність бізнесу. Отримавши незначні прибутки на овочах у попередні роки, частина фермерів відвели зрошувані площі під зернові культури, які, на відміну від овочів, легко експортувати. За даними аналітичного порталу info.shuvar.com, площі під овочами зменшилися на 20%. 

 

Третьою причиною подорожчання овочів борщового набору стала посуха в країнах ЄС. Раніше в разі значного зростання ціни в Україні дешевші овочі завозили з Польщі. Цього сезону європейські країни закуповували українську овочеву продукцію. Так, за даними  info.shuvar.com, експорт цибулі за липень-листопад 2018 року становив 13 тис. тонн, що у 5,6 раза більше, ніж за аналогічний період 2017 року. В Україну почали завозити цибулю з Середньої Азії — 8,2 тис. тонн. Ціни на цей овоч теж рекордно виросли — вчетверо, до 15 грн за кілограм. 

 

Другою за темпами подорожчання стала капуста. Порівняно з минулим роком вона зросла в ціні в 4,6 раза, до 12 грн за кілограм. 

 

У 2,3 раза подорожчали столові буряки — до 10,5 грн/кг, удвічі — морква, до 9 грн/кг. Картопля різко подорожчала в середині листопада, її ціна удвічі перевищує тогорічні показники. 

 

Частина фермерів вичікує кращу ціну й притримує реалізацію продукції. Інші, як у ситуації з цибулею, розпродують запаси, побоюючись іноземної конкуренції. 

 

Щорічна непрогнозована ситуація з цінами стала улюбленим предметом обговорення фермерів. Значна частина з них висловлюється за те, щоб прозоро декларувати обсяги продукції й впливати на цінову політику. Але всі бояться починати першими. Питання не тільки в довірі один до одного, тут є питання довіри до держави. 

 

Більшість фермерів сповідують принцип: що менше держава втручається, тим краще. Така філософія притаманна тим народам, які довго не мали власної держави. Будь-який представник влади сприймався як присланий баскак, завдання якого — зібрати данину. А далі — хоч трава не рости. Так було багато століть. Але в успішній державі так не має бути. 

 

Профільне міністерство має зрештою зібрати реальну статистику виробництва овочів і виробити реальну стратегію розвитку галузі, запропонувати стимули для розвитку в потрібному напрямі. Варто допомогти фермерам у пошуку ринків експорту української продукції, причому не банальної сировини, а продукції з високою доданою вартістю. Адже для успіху в овочівництві ми маємо гарні природні умови, великі за розміром сільгосппідприємства, досвід роботи з передовими технологіями, технікою, обладнанням та насіннєвими матеріалами світу. Нам не вистачає досвіду ведення бізнес-переговорів та глобального погляду на світ. 

 

Але поки що будемо думати не про квантовий стрибок, а про те, як на довше розтягнути «жирок». 

 

Поділитись: