На врожайність соняшнику найбільш негативний уплив цього року мала посуха
На сьогодні нам лишилося обмолотити ще близько 30% площ соняшнику. Планову врожайність на цей рік ми розрахували у відповідності до нашого прогнозу погоди на цей рік. Наші плани щодо врожайності були на рівні 21,5 ц/га. Прогноз урожайності робимо тричі за сезон. Для соняшнику в нашій зоні початок вегетації у травні складався добре, сівба проходила в умовах достатнього зволоження, тож ми отримали дружні сходи і йшли на планову врожайність. Утім, пізніше прогноз довелося зменшити через погіршення погодних умов. Перед збиранням прогнозували отримати 18,9 ц/га насіння соняшнику.
В цілому на сьогодні по факту збирання 70% урожаю маємо середню врожайність 18,6 ц/га за олійності понад 50%. Головним обмежувальним чинником урожайності соняшнику цього року стала посуха. Хоч ми й працюємо в зоні недостатнього зволоження, і в цілому щороку готуємо технологічні карти у відповідності до запасів вологості ґрунту та прогнозованого дефіциту опадів, та все ж цього року вплив посухи на врожай був трішки більшим, ніж ми очікували. Лише на момент сівби опадів було достатньо, що сприяло отриманню дружніх сходів. А далі протягом усієї вегетації спостерігався сильний дефіцит вологи. Ми отримали густоту посіву соняшнику на різних полях від 58 до 64 тисяч рослин на гектар. Але, як показав досвід цього року, треба було сіяти нормою ще на 5 тисяч менше. Звичайно ж це ми врахуємо в своїй подальшій роботі.
На одному з полів через травневі дощі сівбу соняшнику ми завершили 5 червня. Тому провели десикацію препаратом Регістан Про за вологості насіння соняшнику 30%. Зазвичай ми завжди проводили десикацю соняшнику на усіх площах, однак війна внесла свої корективи в проведенні цього агроприйому. Зауважу, що Дикват є найкращим фунгіцидом для соняшнику. Я не помилився у цьому висловлюванні! Варто зазначити, що десикація за такої вологості не впливає на врожайність, адже фізіологічна стиглість соняшнику настає за вологості насіння 35%, а далі – головне, щоб корзинка висохла. Тож найпізнішим нашим посівам соняшнику наразі треба ще декілька сухих днів для досихання і ми завершимо жнива.
Серед інших чинників впливу на врожай соняшнику на другому місці після посухи є хвороби. Цей рік, я вважаю, проявив усі прорахунки в технології, які були допущені фермерами за останні роки, і дався взнаки усім, хто порушував сівозміну, нехтував внесенням мінеральних добрив тощо. Соняшник в цілому дуже вразливий до хвороб. При чому за різних погодних умов вони бувають різними. Зокрема, за вологих прохолодних умов це несправжня борошниста роса. В цьому році у нашій зоні вона була проявлена несуттєво. Найкращий метод боротьби з цією хворобою – це вибір «правильних» гібридів. З’явилася біла іржа соняшнику, якої раніше у нас ніколи не було. А найшкодочиннішою хворобою соняшнику практично щороку є фомопсис, який розвивається у вологому повітрі (достатньо ранішньої роси) та за температури 25-28 °С.
За середньо-багаторічними спостереженнями, пік розвитку фомопсису припадає на першу декаду липня. Власне через це посіви соняшнику посіяні пізніше, і які зацвіли після 20 липня, показують вищу врожайність, аніж посіяні у ранні строки. Це пояснюється тим, що у «пізніх посівах» перші атаки фомопсису припадають на рослини, які перебувають у вегетативній стадії розвитку, що сприяє меншому його поширенню. На жаль «фахівці» дуже часто плутають цю хворобу з іншими і визначають її лише тоді, коли вже поламались стебла. Мені пощастило. Я вчився діагностиці хвороб соняшнику у відомих селекціонерів світу Віктора Бурлова та Арло Томпсона, коли працював ще у великій компанії «Адванта».
Також на посівах соняшнику були прояви ботрітісу (сіра гниль) та склеротинії (біла гниль). Перша хвороба у нашій зоні зустрічається частіше, ніж друга. Зазвичай вона займала друге місце після фомопсису. Цього року поширення хвороб було трохи іншим. Лідером був різопус (суха гниль), який розвивався за високих температур цього року (понад 30°С). Зауважу, що генетичної та хімічної стійкості до різопусу немає.
Зі шкідників на соняшнику цього року дуже багато було бавовникової совки, проти якої ми працювали лише на пізньому посіві перед цвітінням інсектицидом Кораген.
За рівнем негативного впливу на врожай соняшнику після посухи, хвороб та шкідників є бур’яни. Ми не зважаємо на стійкість гібридів соняшнику до тих чи інших гербіцидів і проти бур’янів використовуємо роками перевірену схему. До початку сівби вносимо Раундап Макс. Під час передпосівної культивації, як правило, застосовуємо Харнес, який заробляємо переобладнаним культиватором з одночасним унесенням гербіциду. Це дає змогу знизити норму цього препарату до 1,5 л/га і не втратити його ефективність. Надалі для контролю амброзії полинолистої, нетреби та низки інших бур’янів, які з’явлються пізніше, вносимо Геліантекс. Іноді застосовуємо ще гербіцид Експрес на стійких до нього гібридах. За потреби із злаковими бур’янами боремось грамініцидами.
Міжрядний обробіток посіву, а саме його необхідність та як проводити, застосування ротаційної борони, фунгіцидний захист, мінеральне живлення та використання мікроелементів та антистресантів – то тема для інших розмов.