Головне:
Точка зору

На сьогодні паралельно з оптимізацією виробничих витрат не слід забувати про оптимізацію робочої сили

Олена Бебко
генеральний директор ТОВ «ПФ «Поділля»

 

Як ми можемо вплинути на собівартість виробництва курячого яйця? Кількома шляхами. Перше — зменшити витрати на ветеринарні препарати шляхом ретельного дотримання технологій, схем вакцинації, а також вчасно проведених профілактичних заходів тощо.

 

Друге — посадка тільки якісного курчати. Якщо заощадити на цьому сьогодні, доведеться витрачатися на нього протягом усього технологічного циклу. Чим здоровіші будуть курчата, тим менші витрати будуть на його утримання, й тим більша їх кількість доживе до продуктивного періоду. Збереженням поголів’я досягаєте кращих економічних показників.

 

Третє. У сучасному світі брендування продукції дуже важливе. Тому варто вкладати кошти в рекламу й позиціювання виробленої продукції. Робити все, аби на поличці магазину її можна було побачити. Ваша продукція має чимсь вирізнятися від інших, мати свою оригінальну «фішку».

 

Далі. Як не дивно, але на вартість виробленого яйця, зокрема, впливає ваш персонал. Часто підприємства наймають численний штат «дешевої робочої сили», думаючи, що заощаджують на зарплатах. Я вважаю за краще зменшити кількість робочого персоналу, мінімізувати вплив людського чинника й найняти висококваліфікованих спеціалістів, яким ви платитимете достойну зарплату, іноді навіть трохи вищу за ринкову. Бо це стимулюватиме спеціалістів розвиватись і дорожити своїм робочим місцем. Нам легше отримувати якісну продукцію, наймаючи кваліфікований персонал.

 

Питанню його мотивації ми приділяємо дуже багато уваги. І я не розумію ті господарства, що оптимізацію витрат починають проводити з урізання заробітних плат або скорочення високооплачуваних спеціалістів. Якщо на сьогодні не підвищувати працівникам зарплату, насамперед підуть із підприємства найкваліфікованіші спеціалісти, бо на них є попит. Залишаються ті, що на більше не здатні. Тому ліпше оптимізувати чисельність штату, залишити найкращих і підвищувати їм заробітну плату. Війну виграють не генерали, а сержанти, рядові. Так само і на виробництві — можна мати хорошого фахівця в керівництві, але не мати фахівців, що виконуватимуть його вказівки, і всі його знання буде зведено нанівець. Усі проблеми з персоналом ми розв’язуємо саме шляхом мотивації.

 

Часто нам доводиться стимулювати хорошого спеціаліста покинути своє місто й переїжджати у наш регіон. На цьому, я вважаю, економити не слід. Начебто ми й збільшуємо у цей час фонд оплати праці, та, з другого боку, ми інвестуємо у виробництво, бо маємо можливість отримувати якісніший продукт. Хороші фахівці здатні оптимізувати використання обладнання, більшою мірою сприяти розкриттю генетичного потенціалу птиці тощо. Наприклад, з одним технологом можна дотримати птицю до 60 тижнів, а потім її вибракувати через низьку продуктивність, а з іншим можна її тримати й до 100 й отримувати чудові виробничі результати.

 

Так що, на мою думку, крім сучасних технологій у птахівництві для досягнення успіху вкрай важливо інвестувати у висококваліфікованих спеціалістів.

 

Журнали