Овочі - Ягоди - Сад
Головне:
Точка зору

На ринку осінньої суниці садової місця вистачає

Ольга Лялюк
ФОП «Лялюк О. С.», Харківська область
Поділитись:

Із 2014 року наше господарство в Харківської області виробляє товарну ягідну продукцію під торговою маркою «Мар’їн сад»: вирощуємо суницю садову, малину, ожину, лохину, а також садивний матеріал ягідних культур. У цілому господарство займає площу 8 га. Підбір культур здійснювали з тим розрахунком, щоб забезпечити найманих працівників роботою протягом усього вегетаційного періоду.

І хоча, на мою думку, надлишку ягідної продукції в Харкові немає, перед закладанням плантації треба визначитися, куди буде здійснюватися реалізація вирощеної продукції: у супермаркети, переробникам, через придорожні локальні точки, оптові ринки тощо. Оскільки продукція має обмежений термін зберігання, тому й реалізовувати її бажано одразу після збирання врожаю. Період від збирання ягід до продажу кінцевому споживачу повинен бути мінімальним.

Треба чітко усвідомлювати, з яким контрагентом маєш справу та в якому вигляді повинна бути представлена продукція: чи то ящики, чи лотки (вони є різної величини). В осінній період, як правило, супермаркети замовляють продукцію в лоточках вагою 125 г. Не можна збирати продукцію в ящики або у лоточки вагою 500 г, а потім їх перекладати в лоточки по 125 г. Це шкодить товарному вигляду ягід, пришвидшує їх псування.

Крім того, коли врожай вже зібраний, то зовсім немає часу на пошук шляхів реалізації. До речі, налагодження шляхів реалізації забирає багато часу, куди б не збувалася продукція (якщо це ринок, треба домовитися за місце реалізації на ринку, якщо це супермаркети чи переробники –– укласти попередні договірні угоди. У такому разі ягода буде найсвіжішою та найякіснішою, що дуже цінується покупцями.

На сьогодні конкуренція на суницю садову незначна, адже виробників зазначеної продукції в умовах захищеного ґрунту Харківської області, та й інших сусідніх областей, доволі мало. У торгових точках представлена продукція з Єгипту, Туреччини, але вона на смак зовсім не відповідає необхідним властивостям, вона фактично «дубова»,  та й цінова політика є неадекватною –– 400 грн/кг.

Вітчизняним виробникам з південних областей України невигідно везти продукцію, що має обмежений термін реалізації, на великі відстані, до того ж попит на осінню продукцію набагато менший порівняно з весняною, на яку він щодня зростає. Власну продукцію вони можуть реалізувати у своєму регіоні.

Відповідно, об’єм поставки є визначальним, оскільки закуповувати продукцію великими партіями і здійснювати її транспортування на великі відстані надто ризиковано, враховуючи ще й кількість продукції, яка буде зіпсованою під час транспортування, а маленькі партії не доцільні з економічної точки зору.

Поділитись: