Ранню лохину збираємо з 15 червня
Виноград і широкий асортимент ягід – малину, суниці садові, ожину – ми вирощуємо доволі давно, майже 20 років.
Наша новинка – лохина. Під лохину три роки тому ми відвели гектар площі й зараз плануємо накривати цю площу тунелями.
Я би сказав, що в Україні, та й у світі в цілому, площі під лохиною не засаджуються, а засіваються – настільки стрімко закладаються лохинові ягідники. Культура активно популяризується, адже ще років п’ять тому українці про лохину майже не чули, а якщо й чули, то не могли собі дозволити ці ягоди через їх високу ціну й обмежену пропозицію. Зараз більшість українців можуть собі лохину дозволити, і це добре.
Оскільки наше господарство розміщене на Півдні, ми виходимо на ринок зі своєю лохиною одними з перших. Цього року почали збирати врожай 15-го червня. Ми висаджували дворічки, тож перші ягоди мали вже минулого року. Тоді середня ціна на нашу лохину становила 380 грн/кг, цього року – трохи більше 300 грн/кг. Площа в нас невелика, ягоди дозрівали дружно, тож за три заходи ми все зібрали.
Наша лохина дозріває тоді, коли супермаркети можуть запропонувати покупцям ягоди з Чилі або Грузії. Але ж ми свою продукцію не фумігуємо, ми збираємо, охолоджуємо –– і через 8 годин ягоди вже в Києві.
Але є комерційна доцільність отримувати ягоди ще раніше, для цього нам і потрібні тунелі. Так, закритий ґрунт потребує інвестицій. Ми вкладаємо до 100 тис. доларів на гектар, щоб накрити посадки тунелями. Але вважаю, що справа того варта.
Крім того, захищений ґрунт – він тому й має таку назву, бо захищає рослини від зовнішніх факторів. Я завжди кажу, що у фермера є четверо ворогів: зима, весна, літо і осінь. Кожен із цих сезонів ставить перед аграрієм якісь виклики. Звісно, хочеться уникнути форс-мажорів: граду, шквального вітру, злив. Коли ми летимо до Туреччини на відпочинок, то добре бачимо, як щороку в них зростають площі під накриттям. І недарма. Ягоди з тунелів завжди мають кращий товарний вигляд. Тим більше, сучасні плівки – чудові, багатошарові, довговічні, ягоди під ними не печуться, адже плівки добре розсіюють сонячне світло. Стоячи в тунелі, можна дивитися на сонце без захисних окулярів.
Здебільшого свою продукцію ми продаємо через супермаркети. Співпрацюємо з кількома перевіреними гуртовиками, які забирають в нас товар другого-третього сорту, який мережам продати ми не можемо. Але 90% збуту – це мережі.
Якщо ми хочемо продавати свої ягоди дорого, маємо забезпечити якість. Супермаркети не цікавить, що у нас із погодою, їм потрібен красивий товар на полиці. Можна багато філософствувати про обмежені ресурси українських фермерів, пояснювати, чому нам складно, але суть така: ринок ягід в Україні та світі зростає, продукції стає все більше, конкуренція підвищується. І вигравати буде той, хто зможе постачати товар відмінної якості.