Між дощами: як пройшла осіння посівна
Площі під озимим клином ми планували цього року збільшити, і, попри всі труднощі, зробили це: пшениці й ріпаку посіяли на 10% більше, як торік, ячменю – на 5% більше. Всього озимі під урожай-2023 займають у нас 1,3 тис. га.
Пшеницю на піщаних ґрунтах почали сіяти ще на початку вересня, до дощів, і нині ці посіви розкущені і мають дуже добрий вигляд. Частину площ засівали між дощами, і ці рослини теж у досить непоганому стані входять у зиму. А ось посіви після попередника кукурудзи ще навіть не зійшли. Через затримку збирання кукурудзи засівали ці площі аж на початку листопада. Втім, таких посівів небагато – приблизно 120 га. Відтак, маємо 30% посівів із ранніми строками сівби, 60% – з оптимальними, і 10% – з пізніми.
Торік також частину пшениці посіяли пізно, та в цілому отримали непоганий результат. Як показує досвід, за певних умов навіть у фазі шильця пшениця може добре перезимувати.
Щоправда, на пізніх посівах довелося збільшувати норми висіву. Не виключаю, що й навесні такі посіви потребуватимуть більше азоту для інтенсивнішого кущення, а це також додаткові затрати. Та разом з тим сівба в різні строки – це ще й диверсифікація ризиків, бо ми не знаємо, які будуть погодні умови, наприклад, у фазу цвітіння.
Загалом ситуація з сівбою озимих зернових цього року була дуже нестандартна через велику кількість опадів, і рішення доводилося приймати дуже швидко. Наприклад, поки техніка не могла зайти в поле, де в нас чорноземи, ми тим часом засівали площі з піщаними ґрунтами, бо вони швидше поглинають вологу і там ситуація була не така складна.
Щодо захисту озимих зернових, багато уваги ми приділяємо протруюванню насіння. Застосовуємо якісні багатокомпонентні протруйники з фунгіцидною та інсектицидною (маємо проблеми з совкою) дією. Відтак, посіви не потребують додаткових обробок восени. Гербіцидний захист здійснювали недорогим препаратом, та й то не на всіх площах, а лише на ранніх посівах після попередника ріпаку. Так що дощі на вартість захисту істотно не вплинули. Подорожчання зумовлене виключно тим, що вартість препаратів пов’язана з курсом долара.
А ось підживлення подорожчало помітно. Утім, ми маємо поголів’я свиней, відповідно, потребу в добривах частково закриваємо гноївкою. Зокрема, під пшеницю на бідніших ґрунтах вносимо її в нормі 15 т/га. Ще частину площ підживлюємо NPK 10-20-20 у нормі 150 кг/га на кращих землях.
Наразі озимі в нас уже частково припинили вегетацію. Дещо зарано, але стан посівів переважно добрий, тож навіть якщо після цього похолодання знов потепліє й рослини відновлять вегетацію, це їм не загрожуватиме.