Мета нашої програми — допомогти підвищити ефективність українського молочного тваринництва
У рамках голландсько-українського молочного проекту я відвідав кілька молочних господарств (спільний проект уряду та групи компаній із Нідерландів, який буде реалізований в галузі молочного тваринництва України протягом наступних трьох років. — Ред.). Відвідував протягом місяця ваші середні та великі за розміром ферми. Мушу сказати, що ситуація в усіх господарствах не дуже добра. Загалом, я б окреслив наявність цих проблем в кількох площинах: робота персоналу та менеджмент ферм; умови утримання та здоров’я стада; генетика; результати роботи молочнотоварних підприємств.
В Україні не завжди якісна робота керівного персоналу молочної ферми. Це завідувачі ферми, зоотехніки, ветлікарі. Часто ці спеціалісти не мають належної мотивації та гідної заробітної платні, не зацікавлені у своїй роботі. А саме від них залежить багато важливих питань. Наприклад, яким препаратам буде віддано перевагу у профілактиці чи лікуванні тварин, яким сіменем буде осіменено, як буде побудовано систему годівлі.
Умови утримання часом просто жахливі. Керівництво господарств повинно розуміти, що корова — це жива істота, і вона не може мати високу продуктивність і приносити гроші, якщо все своє життя проводить у стійлі, що не відповідає її габаритам; якщо у тварин унаслідок неякісної чи неякісно встановленої системи вентиляції виникають теплові стреси.
Ідемо далі. За моїми спостереженнями, у тварин є така проблема, як лептоспіроз. Вона є майже на кожній вашій молочнотоварній фермі. Ця хвороба небезпечна тим, що призводить до абортів, неплідності, передається від тварини до людини. Треба сказати, що у вас на фермах відчутний вплив канадської та американської генетики — внаслідок осіменіння корів спермою їхніх биків український фермер отримує великих корів, які потребують багато місця, що призводить до нераціонального використання ресурсу площі приміщення. Крім того, такі тварини мають неправильну форму вимені, через що не всі вони підходять для доїння в доїльній залі чи роботизованих установках.
В Україні не працюють над збільшенням продуктивного віку тварини. Корова, щоб окупити вкладені в неї інвестиції, повинна відпрацювати 8–10 лактацій, відповідно, привести за своє продуктивне життя не менше як 8–10 телят. І насамперед це стосується тих тварин, які були імпортовані нетелями. Мене просто вразили якісні показники молока. Українське молоко за європейськими мірками — це вода. Бо показники жиру та білка в тих фермерів, чиї господарства ми відвідали, — 3,1 і 3. Для порівняння: голландські молочники отримують молоко з базовими показниками жиру на рівні 4,2 і білка — 3,9.
Висока соматична забрудненість і бакобсіменіння молока. Із цим потрібно щось робити. Я аналізував ситуацію із закупівельними цінами й мушу сказати, що хоч європейські фермери теж не задоволені рівнем цін на вироблене молоко, але євроціни вищі за ваші. Тому українцям потрібно працювати над покращенням якості молока, намагатися вийти на експортні ринки. Отож, з метою допомоги українським фермерам і було створено цей проект. У ньому беруть участь такі голландські компанії, як GD, що опікується здоров’ям тварин і зовсім недавно підписала меморандум про співпрацю з агрохолдингом «Миронівський хлібопродукт». Крім того, Vetvice — компанія, що пропагує в усьому світі філософію сигналів корів, в основі якої лежить запобігання хворобам. Також серед партнерів університет HAS Den Bosch, консалтингова фірма Difco International.
В рамках проекту плануємо підготувати фахівців по сигналах корів, оцінювання типу будови тіла, здоров’ю вимені та чищенню копит. Частину тренінгів буде проведено безпосередньо на голландських підприємствах.
Працюючи над проектом, ми визначили для себе три стартових майданчики: Львів, Суми, Біла Церква/Умань. Також ми вже визначили підприємства, у яких здійснюватимуться ідеї нашого проекту. Зокрема, попередньо були відібрані деякі агрофірми, фермерські господарства, молокопереробні підприємства.