Точка зору

Менеджмент грошей

Денис Негара
керівник казначейства Agrogeneration S.A.

 

Управління фінансами в компанії «Агродженерейшен» організовано на основі застосування класичних інструментів фінансового менеджменту — компанія застосовує бюджетування як основу для прийняття управлінських рішень. Три основних бюджети — Cash Flow (БРГК), Бюджет доходів і витрат (БДР) і Баланс — є основними фінансовими документами в компанії. До того ж застосування кожного з перелічених бюджетів строго регламентовано внутрішніми корпоративними інструкціями й регламентами. Такий структурований підхід до керування фінансами забезпечує високу гнучкість й оперативність у прийнятті рішень.

 

В основі процесу бюджетування лежить виробничий план компанії. Цей дуже детальний і скрупульозний документ створює економічна служба холдингу для кожного сільськогосподарського сезону й містить усю інформацію про майбутні витрати (розподілені в часі). Планування дохідної частини, що будується на аналізі й прогнозі комерційної служби, дозволяє оцінити потенційну ефективність роботи компанії в майбутньому сезоні (маркетинговому році). Особлива увага приділяється аналізу ефективності кожної з сільськогосподарських культур із метою вибору й формування найбільш збалансованої структури сівозміни.

 

Казначейство компанії відіграє ключову роль у формуванні та реалізації фінансових планів «Агродженерейшен». Беручи за основу виробничий план, казначейство розробляє один із головних фінансових документів — Cash Flow — як бюджет руху грошових коштів цей документ установлюємо головні бюджетні орієнтири. Основне завдання цього документа — виявити потенційні ризики появи касових розривів. Далі триває скрупульозна робота з пошуку джерел рішення таких потенційних загроз — усе це є частиною програми ризик-менеджменту в компанії. Документ також покликаний визначити періоди, у які потенційно можуть утворитися зайві залишки (тимчасово вільні) грошових коштів. Такі «вільні залишки» є ознакою неефективного керування коштами — компанія, що має в структурі капіталу зовнішні кредити, не може собі дозволити наявність вільних залишків. Казначейство має у своєму арсеналі цілий набір інструментів для вирішення подібних завдань — від погашення в рамках кредитної лінії до регулювання графіка надходжень виручки, надання відстрочки за розрахунками з покупцями, різні деривативи.

 

Безумовно, одним із головних завдань, вирішувати які покликане казначейство, є так званий cash management — щоденне скрупульозне планування й контроль руху грошового потоку. Ця практика впроваджена в компанії із застосуванням того самого бюджету руху грошових коштів. Регламентом по роботі із цим бюджетом передбачена його деталізація на бюджети з помісячною розбивкою, щотижневі бюджети й щоденні реєстри платежів, що показують відповідність кожного платежу бюджетному нормативу. Така бюджетна структура, з одного боку, дозволяє ще на стадії планування (місяця, тижня) виявити потенційні невідповідності й ризики, а з іншого — дозволяє в режимі онлайн контролювати фінансові потоки компанії з метою виявлення фактів відхилення від бюджетних орієнтирів. Саме Cash Flow є тригером, який вказує на перегляд або актуалізацію бюджету компанії (а іноді виробничого плану). Зміна закупівельних цін, коригування цін реалізації, зміна структури закупівель тощо — усе це стає причиною для перегляду планів і проміжного аналізу ефективності.

 

Таким чином, маючи у своєму арсеналі набір різних фінансових інструментів, казначейство здатне здійснювати ефективний «менеджмент грошей» компанії й брати активну участь у створенні її вартості.