Локальні переробники молока – не конкуренти промисловим

Останніми роками в Україні з’явилося багато локальних переробників молока (гадаю, визначення «крафтові» для наших виробників ще зарано вживати). Але говорити про те, що вони складають велику конкуренцію нашим промисловим переробникам, не варто. До того ж локальні переробники реалізують продукцію (в основному, вони виробляють сири) за досить високою ціною.

Так само локальні виробники – не конкуренти виробникам імпортних молочних продуктів.

На мою думку, локальних виробників треба розділити на сумлінних і несумлінних. Дуже багато останніх працюють у тіні, на своєму локальному ринку – не платять податків, працюють за кеш. Продукція у них низької якості, часом навіть небезпечна, тому що вони переважно використовують молоко від населення, яке не має тієї простежуваності, контролю якості, як у промислових виробників.

Якби наша держава ухвалила б програму боротьби з тіньовими локальними переробниками молока, то, гадаю, частина сировини, яку вони сьогодні переробляють (за нашими оцінками, це приблизно 600 тис. тонн молока на рік додатково), могла б потрапити на офіційну переробку.

Якщо у 2020 році українська молочна галузь переробила 3,5 млн тонн молока, то цього року вона переробить офіційно 3,2 млн тонн. Скорочується надходження молока від населення. Безумовно, того молока, яке декларує Державна служба статистики, нема в населення, а локальні виробники, користуючись тим, що вони працюють в тіні, забирають частину цього молока від населення для перероблення.