Куди течуть грошові потоки
Люди справи здебільшого вірять тільки цифрам і власному досвіду. То, як гадаєте: чи повірять аграрії з країн із проблемним землеробством (де тільки камінці, пісочок і сірий пил замість наших чорноземів), що в Україні люди господарюють на чорноземах собі у збиток. А принагідно порівняймо показники врожайності з Нідерландами чи з Польщею, де працюють наші ж фахівці…
Передусім логічне питання: чому збитковими є третина українських агропідприємств, що належать державі?
Друге логічне питання: які причини зростання банкрутств – як у приватному, так і в державному секторах (аж у 4 рази) – в суперурожайний 2018 рік?
Питання третє: хто той чудо-менеджер, що прийде після «обов’язкової й неминучої» приватизації збиткового держпідприємства, аби зробити його «більш ефективним» під час переходу в приватні руки? Що заважало держпідприємству найняти цього талановитого управлінця, щоб забезпечити прибуток, а відповідно, й відрахування податків у місцевий, та в загальний бюджет, модернізувати виробництво, перевівши його «в цифру» і таким чином мати повний автоматизований контроль і збереження ТМЦ (замість розкрадання всього підряд, аж до здачі на металобрухт)?
В теорії, грошові потоки відображають зароблені й витрачені компанією кошти (якщо надходження менші за витрати, це свідчить, що бізнес у небезпеці). І, власне, звіт про рух коштів є базовою інформацією для оцінювання вашої здатності (як компанії) залучати й використовувати гроші та їхні еквіваленти.
Аналізуючи рух коштів від основної діяльності за минулі періоди, банки з’ясовують фінансову гнучкість підприємства (чи то пак, здатність генерувати значні суми для своєчасного реагування на несподівані потреби й можливості). Що більші потоки коштів – то вища здатність витримати несприятливі зміни економічних умов. Так само аналізують і потенційну ефективність інвестиційних проектів: розраховують необхідні для реалізації ініціативи капітальних вкладень і прогнозують, які грошові потоки новий інвестиційний напрям здатний генерувати.
До речі, враховувати доводиться всі можливі чинники впливу на кеш-флоу, зокрема, динаміку зміни вартості грошей у часовій перспективі (тобто, дисконтувати, а коли йдеться про проекти з життєвим циклом понад рік): Операційний Грошовий Потік = Чистий доход – Негрошові витрати (Амортизація, Знецінення) – Відсотки (сплачені) за позиками – Податок на прибуток.
Сільське господарство України, за наявних кредитних ставок, збиткове – банківські ставки непосильні для нормального функціонування бізнесу. І хоча завдяки експортній виручці, агросектор генерує неабиякий притік коштів, схоже, течуть вони кудись зовсім «не туди»… Принаймні, величезне питання – як можна умудритися створити «збиток» (зрозуміло, що тільки у звітності) в півмільярда доларів, будучи світовим лідером із виробництва певної агропродукції. Власне, я можу задати ще масу питань, які «повиснуть у повітрі». Та коли ми говоримо про казкове життя в ОАЕ, безплатні квартири, машини і ін. для власних громадян, то чомусь завжди згадуємо: «А, ну так, у них же нафта…» А, може, не варто скиглити, а час, засукавши рукави, збудувати дамбу для цього самого відтоку коштів? Можемо почати зі збиткових державних сільгосппідприємств…
До слова, інноваційні технології не стоять на місці і нині за допомогою електронного контролю можна убезпечитися від крадіжок і врахувати все до гектара. Крім того, створено експертну систему CLARA (Cash-flow linked Agriculture Risk Assessment tool), що дозволяє оцінювати ризики кредитування сільськогосподарських позичальників за допомогою точного моделювання прогнозного грошового потоку господарств. Цей сервіс аналізу кредитоздатності агроклієнтів на базі грошових потоків швидко й ефективно оцінює виробничі ризики в сільському господарстві й допомагає зробити прогнозні розрахунки для фермерів на базі технологічних карт із виробництва різної агропродукції. Як на мене, все чесно і прозоро. За рік прибуток гарантую.